Археологічні дослідження цвинтарів Волині кінця ХІХ- на початку ХХІ ст.

Abstract

Магістерська робота є комплексним дослідженням, цвинтарів та різного роду поховань, як одного з унікальних об’єктів вивчення в історичній науці. Висвітлено обставини їх організації на території Волині та подальшу долю. Результати розкопок з кінця ХІХ – початку ХХІ століть дають важливу інформацію про минуле регіону та розкривають його історію під іншим кутом. Ця робота спрямована на вивчення поховальної культури регіону через дослідження цвинтарів, які відображають історичні, соціальні та культурні процеси, що впливали на поховальні традиції різних етнічних та релігійних груп Волині. У першому розділ магістерської роботи висвітлено джерельну базу та історіографію теми. Використання архівних джерел, зокрема документів Державного архіву Волинської області, стало основою для дослідження поховальної культури регіону. Справи, що містять листування, постанови, плани облаштування та облаштування нових цвинтарів, дозволяють відтворити організацію поховань та культурні звичаї різних груп населення Волині. Другий розділ магістерської роботи розглядає цвинтар як об'єкт дослідження з точки зору археології, культурології та історії. Розглядаються типологічні особливості цвинтарів, їхня структура та значення у збереженні історичної пам'яті. У третьому розділі магістерської роботи досліджуються конкретні пам’ятки поховань Волині, зокрема такі важливі об'єкти, як Чернчицьке кладовище, Меморіал вічної слави в Луцьку, Лодомирське кладовище у Володимирі, «Грабник» у Рівному тощо. Кожен підрозділ присвячено окремому об'єкту, його історії, особливостям поховань та пам'ятникам. Розглядаються місця поховань єврейських, католицьких, православних та протестантських громад, що дозволяє простежити їхні культурні особливості. Четвертий розділ магістерської роботи аналізує археологічні розкопки цвинтарів на Волині. Важливе значення мають розкопки братських поховань, криптів та воєнних кладовищ, зокрема на полі Берестецької битви 1651 року та у військовому кладовищі Дубенського бору. Аналіз знайдених артефактів дозволяє відтворити релігійні та культурні традиції, а також розкрити аспекти побуту та соціального життя мешканців регіону різних історичних періодів. П’ятий розділ магістерської роботи присвячено дослідникам цвинтарів Волині, серед яких Віктор Баюк, Олексій Златогорський, Ігор Свєшніков та Ян-Юзеф Фітцке. Описано їхній внесок у розвиток археологічної науки та дослідження історичної спадщини Волині. Їхні роботи допомогли зберегти пам’ятки та підвищити інтерес до вивчення поховальних об’єктів. Таким чином, ця магістерська робота охоплює археологічне та культурологічне вивчення цвинтарів Волині, наголошуючи на значенні цих об’єктів для історичної пам’яті регіону. Використання археологічних методів та залучення міждисциплінарного підходу дозволяють розширити знання про поховальні традиції, етнічні й релігійні особливості Волині.