Вивчення бойового шляху добровольчого батальйону Світязь в закладах загальної середньої освіти

Abstract

Актуальність даної теми обумовлена тим, що вперше з часів незалежності України на її території розгорівся збройний конфлікт. Українське суспільство усвідомило, що стоїть загроза незалежності та свободи держави, що викликало небувале раніше патріотичне піднесення, а також спричинило унікальний феномен добровольчого руху. Одночасно з частковою мобілізацією до Збройних Сил України виникали добровольчі формування за підтримки влади, громадських організацій, політичних партій, волонтерів та благодійників, які стали на захист своєї держави. Завдяки спільним діям вдалося зупинити просування російськотерористичних сил на Сході України під час початкового етапу АТО. Існує необхідність узагальнити розпорошені відомості про добровольче формування «Світязь» та вивчити його малодосліджений аспект. У магістерській роботі було виконано наукове завдання, суть якого полягала в дослідженні суспільно-політичних передумов російської агресії та участь добровольчого формування «Світязь» в антитерористичній операції, а також проаналізувати методику викладання теми в закладах загальної середньої освіти. Основні результати дослідження: У першому розділі «Історіографія, джерельна база та методи дослідження» було проаналізовано стан наукової розробки теми, класифікацію характеристику використаних джерел. З’ясовано, що становлення, функціонування та історія українського добровольчого формування розглядається в контексті історіографії АТО на Сході України. Перші статті були спрямовані на пропаганду, оскільки метою було залучення населення до боротьби з окупантами Росії. З 2015 року були опубліковані дослідження, які досліджують російсько-українські відносини, джерела збройного конфлікту, його характер і участь українських добровольчих формувань. Ці дослідження охоплюють широкий історичний діапазон. Аналіз російської історіографії показав, що вона тенденційно висвітлює тему українських добровольчих формувань і пов’язана з політичними поглядами та ідеологіями російського уряду. Крім того, історичні події на Сході України, зокрема ті, що стосуються українських добровольчих формувань, викривлюються. Виявлення та осмислення сюжету, а також встановлення його повноти та достовірності, були основою для аналізу джерельної бази теми дослідження. Законодавчі акти, опубліковані документи, архівні документи, публікації в пресі та спогади безпосередніх учасників подій були тими джерелами, які автор виявив і залучив до дослідження. Застосування методів наукового пізнання, як загальнонаукових, так і спеціальних, допомогло вирішити завдання наукового дослідження, уникнути однобічності та непослідовності та відтворити особливості створення та функціонування українських добровольчих формувань в певних хронологічних межах. У другому розділі «Суспільно-політичні передумови російської агресії» проаналізовано які ж основні проблеми були між Росією та Україною до початку конфлікту. З’ясовано, що російсько-українські відносини після 1991 року були складними. Незважаючи на те, що Верховна Рада України визнала недоторканність кордонів, Росія поставила під сумнів їхню стабільність. Після Помаранчевої революції 2004 року, коли Росія підтримувала опонентів проєвропейського курсу в Україні, напруженість зросла. Відносини з Україною погіршилися, коли у 2008 році вона не визнала незалежність Абхазії та Південної Осетії. До 2014 року між країнами були конфлікти та суперечки, які призвели до відкритої агресії з боку Росії. Відмова президента Януковича підписати угоду про асоціацію з ЄС, високий рівень корупції та залежність від Росії призвели до революції Гідності в Україні (2013-2014). Хоча протести на Майдані Незалежності почалися мирно, після їх розгону вони переросли в насильство. Загибель «Небесної сотні» стала символом боротьби за незалежність. У результаті революції Янукович був звільнений, а новий уряд зайняв курс на євроінтеграцію. Тим не менш, вона також призвела до анексії Криму Росією та війни на Донбасі, що поставило Україну перед новим викликом. Підвищення політичної свідомості українців і активізація громадянського суспільства були результатом революції, яка визначила шлях країни до демократичних реформ. Проаналізовано, як після втечі президента Януковича Росія анексувала Крим у 2014 році. 27 лютого урядові будівлі в Криму були захоплені російськими військовими без документів. 16 березня відбувся нелегітимний референдум, на якому 97% виборців проголосували за приєднання до Росії, за офіційними даними. Цей референдум призвів до санкцій проти Росії, оскільки він не був визнаний міжнародною спільнотою. Після анексії в Криму почалися репресії проти кримських татар і українців, а також економічні труднощі. У третьому розділі «Участь добровольчого формування «Світязь» в антитерористичній операції», було з’ясовано в яких боях брав участь батальйон та його участь в АТО. Розповідається, як рота «Світязь» відіграла важливу роль у битві за Іловайськ, виконуючи завдання з зачистки вулиць, охорони розташування та перевірки будинків на наявність зброї та боєприпасів. Вони виконували бойові завдання в умовах інтенсивного обстрілу разом з батальйоном «Дніпро-1» та іншими підрозділами. Через хаос на полі бою підрозділ «Світязь» також мав проблеми з координацією дій, що вимагало від командування розвивати навички зв’язку між бійцями. 22 серпня 2014 року основна частина роти прибула в Іловайськ і поселилася в дитячому садку «Ластівка», де співпрацювала з іншими батальйонами. Рота «Світязь» отримала наказ покинути свою територію та пробитися до своїх, що свідчить про їхню активну участь у бойових операціях. Проаналізовано події 29 серпня 2014 року коли рота «Свiтязь» потрапила у «Кривавий коридор», тоді українські військові намагалися вийти з оточеного Іловайська. Колона розділилася на південну та північну групи, а рота «Світязь» залишила місто в двох колонах, щоб охороняти важливі об’єкти. У процесі виходу вони зіткнулися з обстрілами з боку противника. Бійці роти продемонстрували мужність і рішучість у виконанні своїх обов’язків, незважаючи на складні умови. Батальйон «Світязь» був важливим учасником битви за Вуглегірськ у січні 2015 року. Підрозділ брав участь у бойових діях, виконуючи завдання з утримання позицій і захисту території від нападів противника. Бійці батальйону здійснювали як оборонні дії, так і контратаки, щоб перешкоджати просуванню російських військ і сепаратистів. Батальйон «Світязь» зміг утримати важливі стратегічні позиції завдяки своїй підготовці та рішучості. Це сприяло загальному зусиллю українських сил у цьому регіоні. Незважаючи на значні втрати та складні умови бою, бійці продемонстрували відвагу та майстерність. З квітня 2018 року рота «Свiтязь» бере участь в операції Об’єднаних сил (ООС), забезпечуючи громадську безпеку, патрулюючи та чергуючи на блокпостах. Підрозділ співпрацює з іншими військовими формуваннями та волонтерами, отримуючи підтримку, бореться з незаконним обігом зброї та наркотиків. Рота підтримує бойові традиції та дає новим бійцям досвід. У четвертому розділі «Методика викладання теми в закладах середньої освіти», розповідається про методики та різні техніки викладання на уроках. У загальноосвітніх школах ефективність засвоєння знань учнями залежить від двостороннього процесу навчання: вчителя передають інформацію, а учні засвоюють. Освіта повинна включати не лише навчання, але й розвиток творчих здібностей і розумових здібностей учнів. Не тільки важливо розвивати позитивну мотивацію до навчання, але й навчати учнів систематизувати та узагальнювати інформацію, щоб вони могли краще зрозуміти та використовувати те, що вони знають. Ця комплексна стратегія враховує соціальні та психологічні аспекти, що впливають на навчання. Викладачі історії російсько-української війни повинні ефективно використовувати всі доступні можливості для розвитку особистості учнів, їхнього розумового зростання та глибокого розуміння того, що вони вивчають. Уроки повинні бути інтерактивними, щоб учні брали активну участь у розмові та написанні. Уроки можуть включати історичні розслідування, де учні використовуються різні джерела, щоб дослідити конкретні події або явища. Щоб досягти цілей навчального процесу, планування має бути розумним. Використання інтерактивних методів, таких як імітаційні ігри, проекти та дослідницькі завдання, є одним із прикладів використання нетрадиційних методів навчання історії бойового шляху батальйону «Світязь». Учні розвивають творчі здібності та критичне мислення завдяки цим методам, які дозволяють їм активно брати участь у навчанні. Наприклад, учні можуть досліджувати певні історичні події, аналізувати різні точки зору та використовувати сучасні джерела інформації, такі як відеоматеріали та вебресурси. Це не тільки допомагає учням краще зрозуміти тему, але й допомагає їм зрозуміти значення історії для сучасного світу.