Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/26828
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.advisorОхманюк, Віталій Федорович-
dc.contributor.authorШепшелей, Богдан Олександрович-
dc.date.accessioned2024-12-30T11:27:22Z-
dc.date.available2024-12-30T11:27:22Z-
dc.date.issued2024-
dc.identifier.citationШепшелей Б. О. Формування та особливості розвитку українського сопілкового мистецтва кінця ХХ ст. початку ХХІ ст.: робота на здобуття кваліфікаційного ступеня магістра : спец. 025 Музичне мистецтво / наук. кер. В. Ф. Охманюк; Волинський національний університет імені Лесі Українки. Луцьк, 2024. 65 с.uk_UK
dc.identifier.urihttps://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/26828-
dc.description.abstractКомплекс питань, пов’язаний з вивченням сопілкового мистецтва — неосяжний, тож незважаючи на дослідження М. Корчинського, Б. Корчинської, Ю. Рибака, І. Мацієвського, Н. Супрун-Яремко, Б. Яремка та ін., проблема формування та особливостей розвитку українського сопілкового мистецтва кін. ХХ — поч. ХХІ ст. є вивченою недостатньо і ще менше усвідомленою в контексті нинішніх завдань українського суспільства. Мета дослідження — створити цілісне уявлення про процес формування та особливостей розвитку українського сопілкового мистецтва кін. ХХ — поч. ХХІ ст. Завдання дослідження: описати українську сопілку як етнічний та академічний інструмент; розкрити особливості формування та розвитку українського академічного сопілкового мистецтва кін. ХХ — поч. ХХІ ст.; систематизувати інформацію про сопілкове мистецтво Рівненщини та Волині; накреслити найновіші напрямки розвитку українського сопілкового мистецтва. Елементи наукової новизни одержаних результатів: розповсюдженість сопілки в добу палеоліту на теренах сучасної України підтверджується наявністю численних її різновидів; удосконаленню сопілки присвятили свою діяльність десятки українських майстрів-конструкторів, серед яких — В. Зуляк, І. Скляр, О. Шльончик, Є. Бобровников, Д. Демінчук та ін.; хроматична сопілка Д. Демінчука стала однією з невід’ємних умов стрімких темпів розвитку академічного сопілкового мистецтва кін. ХХ — поч. ХХІ ст.; вагомими осередками академізації сопілкового мистецтва у 1970-х роках і пізніше стала Львівська школа сопілкового мистецтва, засновником якої був М. Корчинський, Рівненщина та Волинь, де видатною фігурою став Ю. Фокшей; на поч. ХХІ ст. українське сопілкове мистецтво розвивається як автентичне, академічне, історично-поінформоване виконавство, а також як складова шоу індустрії.uk_UK
dc.language.isoukuk_UK
dc.publisherВолинський національний університет імені Лесі Українкиuk_UK
dc.subjectукраїнське сопілкове мистецтвоuk_UK
dc.subjectхроматична сопілкаuk_UK
dc.subjectМ. Корчинськийuk_UK
dc.subjectавтентичне виконавствоuk_UK
dc.titleФормування та особливості розвитку українського сопілкового мистецтва кінця ХХ ст. початку ХХІ ст.uk_UK
dc.typeMaster Thesisuk_UK
dc.contributor.affiliation025 Музичне мистецтвоuk_UK
dc.contributor.affiliationКафедра музичного мистецтваuk_UK
Розташовується у зібраннях:FKiM_KR (2024)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
shepsheley_2024.pdf659,15 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.