Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/26720
Повний запис метаданих
Поле DC | Значення | Мова |
---|---|---|
dc.contributor.advisor | Новакович, Мирослава Олександрівна | - |
dc.contributor.author | Мартинюк, Зінаїда Мирвохидівна | - |
dc.date.accessioned | 2024-12-20T13:25:44Z | - |
dc.date.available | 2024-12-20T13:25:44Z | - |
dc.date.issued | 2024 | - |
dc.identifier.citation | Мартинюк З. М. Музично-педагогічна спадщина українських композиторів першої половини ХХ ст. як засіб професіоналізації національного музичного мистецтва : робота на здобуття кваліфікаційного ступеня магістра : спец. 025 Музичне мистецтво / наук. кер. М. О. Новакович; Волинський національний університет імені Лесі Українки. Луцьк. 2024. 63 с. | uk_UK |
dc.identifier.uri | https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/26720 | - |
dc.description.abstract | У магістерському дослідженні проаналізовані основні засади музично- педагогічної діяльності українських композиторів першої половини ХХ ст., їх втілення у творах, призначених для дитячого та юнацького виконання і слухання. Простежено основні етапи становлення музичної освіти в Україні. Констатовано, що її зародження почалося ще з княжих часів і було пов’язане з прийняттям християнства. Розглянуто діяльність братських шкіл у XVII, які з самого початку свого заснування велику роль надавали музичному вихованню, а також Глухівської музичної школи у середині XVIII ст., зі стін якої вийшли такі видатні українські композитори як М.Березовський та Д.Бортняський. Зазначено, що осередками музичної освіти в першій половині ХІХ ст.. в Україні стали Перемишльська співацька школа та консерваторія Галицького музичного товариства у Львові. Констатовано, що найпомітніші зрушення в музичній освіти України почали відбуватися лише з другої половини XIX століття, що було пов’язано зі зростаючою потребою кваліфікованих музичних кадрів. Відзначено діяльність відкритої у 1904 році в Києві Музично- драматичної школи М. Лисенка, поява якої була результатом прагнення видатного українського композитора професіоналізувати українську музичну культуру, поповнювати її кваліфікованими музикантами. Основна увага у роботі була приділена педагогічній діяльності українських композиторів, які продовжували традиції М.Лисенка в контексті національно зорієнтованого музичного виховання дітей та молоді. Були проаналізовані основні принципи музично-педагогічної діяльності видатних українських композиторів першої половини ХХ ст., зокрема: М.Леонтовича, К.Стеценка, Л.Ревуцького, В.Косенка, В.Барвінського. Зазначено, що згодом вони були втілені у творах, написаних ними насамперед для дітей та юнацтва. У цьому контексті були розглянуті вокальні збірки М.Лисенка «Молодощі. Збірка танців та веснянок», «Збірка народних пісень в хоровому розкладі для учнів молодшого та підстаршого віку у школах народних», дитячі опери М.Лисенка, К.Стеценка, вокальний цикл «Сонечко» Л.Ревуцького, «24 п’єси для фортепіано» В.Косенка та цикл «Наше сонечко грає на фортепіано» В.Барвінського. Висвітлено основні педагогічні принципи викладені у методичних посібниках «Практичний курс навчання співу у середніх школах України» М.Леонтовича, «Методика шкільного співу» К. Стеценка. | uk_UK |
dc.language.iso | uk | uk_UK |
dc.publisher | Волинський національний університет імені Лесі Українки | uk_UK |
dc.subject | музично-педагогічна діяльність | uk_UK |
dc.subject | музична освіта | uk_UK |
dc.subject | українські композитори | uk_UK |
dc.subject | музичне мистецтво | uk_UK |
dc.title | Музично-педагогічна спадщина українських композиторів першої половини ХХ ст. як засіб професіоналізації національного музичного мистецтва | uk_UK |
dc.type | Master Thesis | uk_UK |
dc.contributor.affiliation | 025 Музичне мистецтво | uk_UK |
dc.contributor.affiliation | Кафедра музичного мистецтва | uk_UK |
Розташовується у зібраннях: | FKiM_KR (2024) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
martyniuk_2024.pdf | 1,31 MB | Adobe PDF | Переглянути/відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.