Аналіз методів шифрування на прикладі розробки менеджера паролів

Abstract

Актуальність роботи обумовлена тим, що в умовах сучасного цифрового світу питання безпеки паролів стають надзвичайно важливими. Зростаючий обсяг персональних даних та кібератак вимагають ефективних методів захисту, і надійне зберігання паролів є першочерговим завданням для гарантування конфіденційності користувачів. Водночас, багато користувачів використовують слабкі або повторювані паролі, що збільшує ризик їх компрометації. Тому розробка надійних методів шифрування та хешування паролів стає критично важливою для захисту особистої інформації. Основною метою роботи є розробка менеджера паролів, який забезпечить зручне і безпечне зберігання та управління паролями користувачів. У роботі буде реалізовано інтерфейс для вебсервісу, створено бекенд та логіку на фронтенді. Задля досягнення цієї мети були визначені наступні завдання: розробка простого та інтуїтивно зрозумілого інтерфейсу, реалізація безпечного зберігання паролів з використанням шифрування та хешування, інтеграція з серверною частиною додатку для взаємодії з базою даних. Об’єктом дослідження є розробка програмних рішень для менеджера паролів. Предметом дослідження є технології, що використовуються для створення безпечних і зручних менеджерів паролів. Комплексний програмний продукт складається з трьох основних складових: бази даних, клієнтської частини та серверної частини. В роботі надано детальний опис процесу розробки програмного продукту, з метою показати етапи та методики, які використовувалися для створення розробленого менеджеру паролів. Були розглянуті вимоги до менеджеру паролів та наведено опис його архітектури. Також надано рекомендації щодо подальшого розвитку та вдосконалення продукту. У роботі наведена покрокова інструкція для запуску додатку, що дозволяє користувачам швидко розпочати використання додатку. Для розробки були використані такі технології та інструменти: TypeScript для реалізації типізації коду, React та Next.js для реалізації клієнтської частини, NestJs для створення серверної частини, MongoDB для зберігання даних та Git для контролю версій.