Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/26695
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.advisorЛинник, Юрій Миколайович-
dc.contributor.authorХороших, Наталія Олександрівна-
dc.date.accessioned2024-12-19T15:05:12Z-
dc.date.available2024-12-19T15:05:12Z-
dc.date.issued2024-
dc.identifier.citationХороших Н.О. Нові тенденції мовної медіа політики (на матеріалі ранжування україномовних пісень у чартах Spotify та YouTube music) під час російсько-української війни 2022-2024 роках : робота на здобуття кваліфікаційного ступеня магістра : спец. 035 Філологія (Прикладна лінгвістика. Переклад і комп’ютерна лінгвістика) / наук. кер. Ю. М. Линник ; Волинський національний університет імені Лесі Українки. Луцьк, 2024. 87 с.uk_UK
dc.identifier.urihttps://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/26695-
dc.description.abstractУ роботі досліджено вплив російсько-української війни 2022–2024 років на мовну медіа політику України, зокрема в контексті трансформації музичних уподобань українців. В умовах війни мова та музика стали не лише засобом розваги, а й важливими інструментами формування патріотичних настроїв, національної ідентичності та культурного спротиву. У роботі розглянуто зміну популярності українських та російських пісень під час війни, а також проаналізовано роль цифрових платформ Spotify і YouTube Music у цих трансформаціях. Дослідження ґрунтується на даних соціологічного опитування, проведеного серед 737 респондентів, які репрезентують різні вікові, соціальні та регіональні групи. Респонденти поділилися інформацією про свої музичні вподобання до 2022 року та в активній фазі війни, що дозволило встановити ключові тенденції. Результати опитування демонструють, що до початку повномасштабної війни російськомовна музика залишалася популярною серед слухачів, однак після 2022 року українці почали активно змінювати свої вподобання. Це спричинено як культурними й соціальними процесами, так і роллю музики в зміцненні національної ідентичності в умовах війни. Водночас визначено, що мова композиції не є єдиним вирішальним фактором для слухачів: на вибір також впливають жанрові вподобання, текстове наповнення пісень і механізми рекомендацій на цифрових платформах. У роботі проаналізовано роль платформ Spotify і YouTube Music у формуванні музичних вподобань. Особливу увагу приділено алгоритмам роботи цих платформ, які впливають на популяризацію пісень і формування музичних чартів. Досліджено, як цифрове середовище адаптується до нових реалій, сприяючи популяризації локального контенту. Водночас зазначено, що жанрова різноманітність та якість текстового наповнення україномовних композицій стають ключовими чинниками їхньої популярності серед слухачів.uk_UK
dc.language.isoukuk_UK
dc.publisherВолинський національний університет імені Лесі Українкиuk_UK
dc.subjectмовна медіа політикаuk_UK
dc.subjectмузичні вподобанняuk_UK
dc.subjectросійсько-українська війнаuk_UK
dc.subjectSpotifyuk_UK
dc.subjectYouTube Musicuk_UK
dc.subjectнаціональна ідентичністьuk_UK
dc.subjectмедіа політикаuk_UK
dc.subjectукраїномовна музикаuk_UK
dc.titleНові тенденції мовної медіа політики (на матеріалі ранжування україномовних пісень у чартах Spotify та YouTube music) під час російсько-української війни 2022-2024 рокахuk_UK
dc.typeMaster Thesisuk_UK
dc.contributor.affiliationКафедра прикладної лінгвістикиuk_UK
dc.contributor.affiliation035 Філологія (Прикладна лінгвістика. Переклад і комп’ютерна лінгвістика)uk_UK
Розташовується у зібраннях:FIF_KR (2024)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
horoshyh_2024.pdf2,26 MBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.