Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/26598
Повний запис метаданих
Поле DC | Значення | Мова |
---|---|---|
dc.contributor.author | Сокол, Марія Василівна | - |
dc.contributor.author | Балабаш, Світлана | - |
dc.date.accessioned | 2024-12-17T13:23:33Z | - |
dc.date.available | 2024-12-17T13:23:33Z | - |
dc.date.issued | 2024 | - |
dc.identifier.citation | Сокол М. В. Балабаш С. В. Юридичні особи як суб’єкти приватної власності на земельні ділянки. Актуальні проблеми держави і права. 2024. № 103. С. 212-218. DOI : https://doi.org/10.32782/apdp.v103.2024.26 | uk_UK |
dc.identifier.uri | https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/26598 | - |
dc.description.abstract | Стаття присвячена дослідженню правового статусу юридичних осіб у сфері земельних відносин, з’ясуванню специфіки їхньої земельної правосуб’єктності. Авторами аналізуються особливості юридичної особи, як суб’єкта земельних відносин, в тому числі і специфіку земельної правосуб’єктності сільськогосподарських виробників та товаровиробників. Проведено порівняльний аналіз комплексу прав та обов’язків юридичних осіб, які засновані громадянами України і юридичними особами України та іноземних юридичних осіб. На відміну від громадян та юридичних осіб України, щодо яких практично відсутні обмеження стосовно складу земель за цільовим призначенням, які можуть перебувати у їх власності, земельні права іноземних суб’єктів є суттєво обмеженими. Крім того, доведено, що земельне законодавство не диференціює таких суб’єктів на: іноземні підприємства та підприємства з іноземними інвестиціями, а об’єднує усіх в спільну групу з однаковими умовами земельної правосуб’єктності. Визначено перелік імперативних заборон щодо набуття права власності юридичними особами на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, а також наведено особливості порядку продажу юридичним особам земельних ділянок, що перебувають у власності територіальних громад та держави. На підставі аналізу нормативно правових актів та судової практики, сформульовано висновок, чинне земельне законодавство не передбачає обмежень щодо передачі земель в користування за догово- ром оренди, емфітевзису чи суперфіцію, проте існує законодавчо визначений перелік юридичних осіб приватного права, які можуть мати земельні ділянки на праві постійного користування. До них відносяться: навчальні заклади, об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, оператор газотранспортної системи, оператор газосховища, оператор системи передачі та релігійні організації України. Крім того, з врахуванням норм Земельних кодексів попередніх років та наявних судових прецедентів до такого кола також варто віднести садівницькі товариства, які мають статус юридичних осіб приватного права та фермерські господарства. | uk_UK |
dc.format.extent | 212-218 | - |
dc.language.iso | uk | uk_UK |
dc.subject | земельне право | uk_UK |
dc.subject | аграрне право | uk_UK |
dc.subject | екологічне право | - |
dc.subject | земельна правосуб’єктність | - |
dc.subject | право власності на землю | - |
dc.subject | право постійного користування земельною ділянкою | - |
dc.subject | суб’єкти земельних правовідносин | - |
dc.title | Юридичні особи як суб'єкти приватної власності на земельні ділянки | uk_UK |
dc.type | Article | uk_UK |
dc.identifier.doi | https://doi.org/10.32782/apdp.v103.2024.26 | - |
dc.citation.issue | 103 | - |
dc.citation.journalTitle | Актуальні проблеми держави і права | - |
dc.coverage.country | UA | uk_UK |
dc.subject.udc | 349.41 | uk_UK |
Розташовується у зібраннях: | Наукові роботи (FYu) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Sokol 5.pdf | 149,29 kB | Adobe PDF | Переглянути/відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.