Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/26597
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorСокол, Марія Василівна-
dc.date.accessioned2024-12-17T13:06:07Z-
dc.date.available2024-12-17T13:06:07Z-
dc.date.issued2024-
dc.identifier.citationСокол М. В. Набувальна давність як підстава для реалізації спрощеного механізму безоплатної приватизації земельних ділянок. Право і суспільство. 2024. № 4. С. 203-209. DOI : https://doi.org/10.32842/2078-3736/2024.4.27uk_UK
dc.identifier.urihttps://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/26597-
dc.description.abstractУ статті проведено аналіз законодавчих норм, що регулюють порядок безоплатної приватизації земельних ділянок на підставі набувальної давності, як первинного способу виникнення права приватної власності на землю та законного факту безтитульного володіння та користування даним об’єктом земельних правовідносин. Охарактеризовано критерії законного користування земельною ділянкою на підставі набувальної давності такі як: добросовісність, відкритість та безперервність. Зроблено висновок, що основною ознакою фактичного законного користування є те, що особа умисно не нехтує умовами законодавства, які регулюють порядок набуття чи передачі земельних ділянок у власність чи користування. Акцентовано увагу, що стаття 119 Земельного кодексу України регулює не законність заволодіння земельною ділянкою, а законність фактичного користування нею. Поряд з тим наголошено, що єдиним та яскравим прикладом володіння фізичною особою землею є наявність права на земельну частку (пай) починаючи з 18 січня 2001 року до моменту виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості). Доведено необхідність прирівняти громадян, які користуються земельною ділянкою за набувальною давність до користувачів земельними ділянками, які мають право на безоплатну приватизацію землі згідно п. а ч. 3 ст. 116 ЗК України і реалізувати дане право шляхом спрощеної процедури приватизації. Також за даними суб’єктами потрібно закріпити право надавати погодження землекористувача на приватизацію земельної ділянки третіми суб’єктами, яке закріплено у ч. 6 ст. 118 ЗК України. Застосування спрощеної процедури безоплатної приватизації передбачає можливість замовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди на це уповноваженого органу державної влади чи місцевого самоврядування, на підставі цього встановлено, що однією із основних ознак об’єкта набувальної давності є наявність умовних меж земельної ділянки державної чи комунальної власності, які склалися в процесі землекористування, а не індивідуально визначена земельна ділянка, зареєстрована як об’єкт цивільних прав.uk_UK
dc.format.extent203-209-
dc.language.isoukuk_UK
dc.subjectекологічне правоuk_UK
dc.subjectволодіння землеюuk_UK
dc.subjectфактичне користування земельною ділянкою-
dc.subjectспрощена процедури приватизації-
dc.subjectнабувальна давність-
dc.subjectземельна частка (пай).-
dc.titleНабувальна давність як підстава для реалізації спрощеного механізму безоплатної приватизації земельних ділянокuk_UK
dc.typeArticleuk_UK
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.32842/2078-3736/2024.4.27-
dc.citation.issue4-
dc.citation.journalTitleПраво і суспільство-
dc.contributor.affiliationВолинський національний університет імені Лесі Українки, кандидат юридичних наук, доцент кафедри цивільно-правових дисциплінuk_UK
dc.coverage.countryUAuk_UK
dc.subject.udc349.412.24uk_UK
Розташовується у зібраннях:Наукові роботи (FYu)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Sokol 4.pdf347,58 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.