Електронна взаємодія в управлінні: принципи та форми реалізації

Abstract

Наукова робота присвячена дослідженню принципів і форм електронної взаємодії в управлінні, яка є невід’ємною складовою сучасного державного та корпоративного управління. У роботі розкриваються окремі аспекти електронної взаємодії в управлінні. В умовах цифровізації всі управлінські процеси потребують адаптації до нових реалій, що зумовлює актуальність теми. Дослідження структуровано за кількома ключовими розділами, які охоплюють теоретичні, методологічні та практичні аспекти електронної взаємодії. У роботі розглянуто еволюцію поняття «електронна взаємодія», його теоретичні підходи та ключові принципи. Зокрема, обґрунтовано важливість прозорості, інтероперабельності, та інтегрованості як базових принципів електронної взаємодії.Особливу увагу приділено новітнім інтерактивним формам, таким як використання чат-ботів, цифрових платформ для громадських обговорень та електронних референдумів. Розроблено методику оцінки ефективності впровадження електронної взаємодії, яка базується на показниках соціальної, економічної та технологічної ефективності. На прикладі українського та міжнародного досвіду розглянуто кейси реалізації електронної взаємодії. Проаналізовано успішні практики Естонії, Сінгапуру та Південної Кореї, а також поточний стан розвитку електронної взаємодії Україні. Визначено, що електронна взаємодія є ключовим інструментом для підвищення ефективності управлінських процесів завдяки автоматизації обміну інформацією між державними органами, бізнесом і громадянами. Виокремлено як традиційні, так й інноваційні форми, що враховують новітні технології, такі як блокчейн, штучний інтелект та інтегровані цифрові платформи. Запропоновано нову методику оцінювання ефективності засобів комунікації. Вона враховує показники прозорості, швидкості реагування, доступності послуг і рівня залучення громадян до прийняття управлінських рішень. Визначено ключові виклики, серед основних проблем виділено низький рівень цифрової грамотності, недосконалу нормативно-правову базу, а також ризики, пов’язані з кібербезпекою. Розроблено рекомендації для покращення електронної взаємодії. Зокрема, запропоновано створення єдиних інтегрованих платформ, вдосконалення законодавства та інвестування у підвищення цифрової грамотності громадян і службовців. Результати даного дослідження підтверджують, що активне впровадження електронної взаємодії сприяє модернізації управлінських процесів, зменшенню адміністративного навантаження та підвищенню рівня довіри між владою, бізнесом і громадянами. Ця концепція є основою для побудови ефективного, прозорого та клієнтоорієнтованого управління в умовах цифрової трансформації суспільства. Наукова робота дозволяє охопити основні теоретичні аспекти електронної взаємодії в управлінні та практичні питання, пов’язані з впровадженням цифрових інструментів у роботу організацій та державних органів. Такий підхід забезпечує розуміння не лише технологічної частини, а й управлінських, юридичних та соціальних аспектів електронної взаємодії.