Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/26465
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorМалімон, Людмила Яківна-
dc.contributor.authorПашкіна, Алла Миколаївна-
dc.contributor.authorМаксимчук, Олександр-
dc.date.accessioned2024-12-11T15:10:33Z-
dc.date.available2024-12-11T15:10:33Z-
dc.date.issued2023-11-
dc.identifier.citationМалімон Л., Пашкіна А., Максимчук О. Суб’єктивне благополуччя як чинник соціально-психологічної адаптації особистості в умовах війни. Психологічні перспективи. 2023. № 42. С. 113-126. DOI : https://doi.org/10.29038/2227-1376-2023-42-mal.uk_UK
dc.identifier.urihttps://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/26465-
dc.description.abstractМета. Встановити особливості вираженості психологічного благополуччя особистості в умовах військових дій та його зв’язок з характеристиками соціально-психологічної адаптації. Методи. Методи теоретичного аналізу проблеми; емпіричного дослідження за допомогою комплексу психодіагностичних методик; методи математичної статистики: відсотковий і факторний аналіз. Результати. Виявлено домінуючі характеристики соціальнопсихологічної адаптації осіб з різним рівнем психологічного благополуччя. Для осіб з низьким рівнем психологічного благополуччя характерне використання копінг-поведінки (як засобу подолання невизначеності та стресової ситуації) на засадах самоконтролю, втечі-уникнення та планування власних дій щодо проблемної ситуації, у той час як в осіб з високим рівнем психологічного благополуччя суттєво переважає стратегія прийняття відповідальності. В осіб з високим рівнем психологічного благополуччя високий показник загальної соціальної адаптованості формується завдяки широті охоплень сигналів соціуму, готовності до конструктивних дій задля досягнення цілей; в осіб з низьким рівнем психологічного благополуччя найнижчі показники за критеріями стійкість емоційного переживання та точність орієнтації в соціальних очікуваннях, За допомогою факторного аналізу виявлено факторну структуру симптомокомплексів соціально-адаптаційних характеристик респондентів з низьким, середнім та високим рівнями психологічного благополуччя.uk_UK
dc.format.extent113-126-
dc.language.isoukuk_UK
dc.publisherВолинський національний університет імені Лесі Українкиuk_UK
dc.subjectпсихологічне благополуччяuk_UK
dc.subjectсоціально-психологічна адаптація-
dc.subjectкопінг-стратегії-
dc.subjectкризові ситуації життєдіяльності-
dc.titleСуб’єктивне благополуччя як чинник соціально-психологічної адаптації особистості в умовах війниuk_UK
dc.typeArticleuk_UK
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.29038/2227-1376-2023-42-mal-
dc.citation.issue42-
dc.citation.journalTitleПсихологічні перспективи-
dc.coverage.countryUAuk_UK
dc.relation.referencesКашлюк, Ю. І. (2016). Основні чинники, які впливають на психологічне благополуччя особистості. Проблеми сучасної психології, 34, 170–186.uk_UK
dc.relation.referencesЛукомська, С. О., & Мельник, О. В. (2018). Психологічне благополуччя як чинник соціальної адаптації учасників АТО. Актуальні проблеми психології, 1(14), 233–242. http://dx.doi.org/10.31812/psychology.v9i0.3718uk_UK
dc.relation.referencesОмелянська, В. І. (2021). Концептуальний аналіз психологічного благополуччя. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, (1), 22-26. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.1.5uk_UK
dc.relation.referencesПахоль, Б.Є. (2017). Суб'єктивне та психологічне благополуччя: сучасні і класичні підходи, моделі та чинники. Український психологічний журнал, 1, 80-104.uk_UK
dc.relation.referencesРезультати першого з початку повномасштабної війни дослідження психологічного стану населення. 14 вересня 2022. Ел. Ресурс: www.umj.com.ua/uk/novyna233696-povnomasshtabna-vijna-nese-serjozni-zagrozi-dlya-psihologichnogo-zdorov-ya-iblagopoluchchya-perevazhnoyi-bilshosti-naselennyauk_UK
dc.relation.referencesТитаренко, Т. М. (2018). Способи підвищення психологічного благополуччя особистості, що пережила травму. Психологія: теорія і практика, 1, 112–119. http://dx.doi.org/10.31339/2617-9598-2018-1(1)-112-119uk_UK
dc.relation.referencesDiener, E., Suh, E. M., Lucas, R. E., & Smith, H. L. (1999). Subjective well-being: Three decades of progress. Psychological Bulletin, 125(2), 276-302. http://dx.doi.org/10.1037/0033-2909.125.2.276uk_UK
dc.relation.referencesKeyes, C. L. M. (1998). Social well-being. Social Psychology Quarterly, 61(2), 121- 140. http://dx.doi.org/10.2307/2787065uk_UK
dc.relation.referencesKeyes, C. L. M., Shmotkin, D., & Ryff, C. D. (2002). Optimizing well-being: The empirical encounter of two traditions. Journal of Personality and Social Psychology, 82(6), 1007- 1022. http://dx.doi.org/10.1037/0022-3514.82.6.1007uk_UK
dc.subject.udc159.923:316.6-044.332"364"uk_UK
Розташовується у зібраннях:Наукові роботи (FPsy)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
1376-2023-42-mal.pdf470,87 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.