Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/26262
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.advisorСтрільчук, Людмила Василівна-
dc.contributor.authorЖелінський, Микола Петрович-
dc.date.accessioned2024-12-09T09:05:08Z-
dc.date.available2024-12-09T09:05:08Z-
dc.date.issued2024-
dc.identifier.citationЖелінський М. П. Збереження історико-архітектурної спадщини українсько-польського порубіжжя (на прикладі Луцького замку) : робота на здобуття кваліфікаційного ступеня магістра : спец. 032 Історія та археологія / наук. кер. Л. В. Стрільчук ; Волинський національний університет імені Лесі Українки. Луцьк, 2024. 68 с.uk_UK
dc.identifier.urihttps://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/26262-
dc.description.abstractУ магістерській роботі досліджено збереження історико-архітектурної спадщини українсько-польського порубіжжя на прикладі Луцького замку – видатної пам’ятки середньовічної архітектури, яка відіграє ключову роль у культурно-історичному контексті регіону. У роботі розглянуто різні етапи реставрації та відновлення Луцького замку в різні історичні епохи, починаючи з XVII століття, коли він поступово втрачає свою оборонну функцію, але продовжує розвивати важливу адміністративну та культурну роль. Приділено увагу XVIII століттю, коли замок переживав занепад через зниження його стратегічного значення, і XIX століття, коли він опинився в центрі нових європейських реставраційних ініціатив у контексті тенденцій романтичного ставлення до історичних пам’яток. Дослідження також охоплює події ХХ століття, коли Луцький замок став об’єктом реставрації в різних політичних контекстах: спочатку в міжвоєнний період під польською владою, а пізніше – у радянський час, коли реставрація та охорона пам’яток часто підпорядковувалися ідеологічним завданням. Головний акцент у магістерській роботі зроблено на четвертому розділі, в якому представлено проект по популяризації Луцького замку як об’єкта культурної спадщини. Результати роботи мають практичне значення для розробки програми збереження історико-архітектурної спадщини, створення інноваційних туристичних продуктів, що базуються на автентичних об’єктах культури, а також для формування стратегії культурної дипломатії України. Луцький замок розглядається не лише як об’єкт культурного надбання, а й як платформа для діалогу між Україною та Польщею, що сприяє зміцненню регіональної ідентичності та інтеграції в європейський культурний простір. Висновки та узагальнення зроблені у дипломному дослідженні дозволяють окреслити проблеми охорони історико-архітектурної спадщини в умовах урбанізації, економічних викликів та змін у суспільній свідомості.uk_UK
dc.language.isoukuk_UK
dc.publisherВолинський національний університет імені Лесі Українкиuk_UK
dc.subjectЛуцький замокuk_UK
dc.subjectісторико-архітектурна спадщинаuk_UK
dc.subjectукраїнсько-польське порубіжжяuk_UK
dc.subjectреставраціяuk_UK
dc.subjectкультурна спадщинаuk_UK
dc.subjectзбереження пам’ятокuk_UK
dc.subjectархеологічні дослідженняuk_UK
dc.titleЗбереження історико-архітектурної спадщини українсько-польського порубіжжя (на прикладі Луцького замку).uk_UK
dc.typeMaster Thesisuk_UK
dc.contributor.affiliationКафедра всесвітньої історіїuk_UK
dc.contributor.affiliation032 Історія та археологіяuk_UK
Розташовується у зібраннях:FH_KR (2024)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
zhelinskyі_2024.pdf388,26 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.