Ефективність впровадження програми корекційно-профілактичних заходів для офісних працівників з різним станом біомеханіки опорно-рухового апарату

Abstract

Актуальність. Виклики сьогодення потребують подальшого вдосконалення технологій корекції рухової активності офісних працівників шляхом застосування широкого спектра засобів оздоровчого фітнесу, які на сучасному етапі набувають усе більшої популярності. Мета роботи – визначити ефективність упровадження програми корекційно-профілактичних заходів для чоловіків 36–45 років, які працюють в офісах за комп’ютером. Методи досліджень – порівняльний аналіз кутових характеристик біогеометричного профілю постави чоловіків та показників їх фізичної підготовленості до й після дослідження. Результати проведеного дослі-дження довели ефективність корекційно-профілактичних занять з огляду на позитивний вплив на показники гоніометрії тіла та фізичної підготовленості чоловіків другого періоду зрілого віку з круглою спиною. Так, у чоловіків 36–45 років статистично значуще (T=0; Z=3,516; p=0,0004) збільшився кут нахилу голови (a1) – на 10,5 %, також зафіксовано статистично значуще (T=0; Z=3,516; p=0,0004) збільшення кута зору (a2) – на 1,60 %, a кут нахилу тулуба (a3) статистично значуще (T=1,5; Z=3,439; p=0,0006) зменшився – на 20,0 %. Зафіксовано, що статистично значуще (T=0; Z=3,516; p=0,0004) збільшення показника сили верхніх кінцівок на 40 %, статистично значуще (T=0; Z=3,296; p=0,00104) зростання показника швидкісно-силових здібностей на 66,67 %, статистично значуще (T=0; Z=3,516; p=0,0004) збільшення показника гнучкості на 62,5 %, а показник сили плечового пояса статистично значуще (T=0; Z=3,516; p=0,0004) зріс лише на 7,55 %. Висновок. За результатами порівняльного аналізу з’ясувалося, що в обох підгрупах чоловіків кут α1 та кут α2 статистично значуще (p<0,05) збільшилися, а кут α 3 статистично значуще (p<0,05) зменшився, при цьому в чоловіків 36–40 років простежено стрімкіше зростання кута α1 й кута α2. Порівняльний аналіз показників фізичної підготовленості до та після дослідження дав підставу констатувати статистично значуще (p<0,05) їх покращення як у чоловіків 36–40, так і в чоловіків 41–45 років. Отже, проведене дослідження підтвердило ефективність запропонованої нами програми.