Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/26178
Назва: | Роль комунікаційних стратегій у зміцненні ідентичності та культурної спадщини в умовах глобалізації |
Автори: | Аксьонова, Наталія Володимирівна Костенко, Людмила Василівна Столярчук, Наталія Миколаївна |
Приналежність: | Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя Волинський національний університет імені Лесі Українки |
Бібліографічний опис: | Аксьонова Н., Костенко Л., Столярчук Н. Роль комунікаційних стратегій у зміцненні ідентичності та культурної спадщини в умовах глобалізації. Актуальні питання гуманітарних наук. Дрогобич, 2024. Вип. 73. Том 1. С. 36-43. https://doi.org/10.24919/2308-4863/73-1-5 |
Журнал/збірник: | Актуальні питання гуманітарних наук |
Випуск/№ : | 73 |
Том: | 1 |
Дата публікації: | 2024 |
Дата внесення: | 7-гру-2024 |
Країна (код): | UA |
Місце видання, проведення: | Дрогобич |
Ідентифікатор ORCID: | http://orcid.org/0000-0001-8876-2197 http://orcid.org/0000-0002-9846-2259 http://orcid.org/0000-0003-4331-7051 |
DOI: | https://doi.org/10.24919/2308-4863/73-1-5 |
Теми: | культурна ідентичність глобалізація культурна спадщина збереження культури міжкультурна комунікація цифровізація культури локалізація культурний обмін соціальні медіа в культурі глобальні культурні тренди cultural identity globalization cultural heritage cultural preservation intercultural communication cultural digitization localization cultural exchange social media in culture global cultural trends |
Діапазон сторінок: | 36-43 |
Короткий огляд (реферат): | У глобалізаційних процесах роль комунікаційних стратегій в зміцненні ідентичності та культурної спадщини набуває особливого значення. В епоху відзначену швидкою глобалізацією, культури зазнають нових викликів для своєї ідентичності. Комунікаційні стратегії слугують важливими інструментами в управлінні цими процесами, дозволяючи спільнотам зберігати та популяризувати свою особливу спадщину на фоні гомогенізуючих сил. У процесі дослідження було використано наступні методи: аналізу; абстрагування; порівняння; індукції та дедукції. Результати свідчать про те, що ефективні комунікаційні стратегії відіграють ключову роль у зміцненні культурної ідентичності. Через локальні кампанії, культурні фестивалі, чи ініціативи з цифрового сторітелінгу громади можуть утверджувати свою самобутність і сприяти формуванню почуття приналежності серед своїх учасників. Взаємодія з глобальною аудиторією сприяє міжкультурному порозумінню, що збагачує картину культурного різноманіття людства. Отже, глобалізація суттєво змінила характер культурної ідентичності, створивши як можливості, так і виклики для окремих людей та спільнот у всьому світі. Комунікаційні стратегії, що ґрунтуються на принципах культурної дипломатії, збереження спадщини та цифрових інновацій, відіграють важливу роль в адаптації до цього складного середовища. Розвиваючи діалог, взаєморозуміння та розширення прав і можливостей, ці стратегії можуть сприяти зміцненню культурної ідентичності у сучасному глобалізованому світі. Отримані висновки наголошують на незамінній ролі комунікаційних стратегій у збереженні та відродженні культурної спадщини. Застосовуючи інноваційні підходи та використовуючи можливості зв’язку, суспільства можуть захистити свої традиції, одночасно використовуючи можливості, які надає глобалізація. Втім, виклики залишаються, зокрема, ризик комерціалізації культури та потреба у рівному відображенні в медійних сюжетах. У майбутньому дослідження будуть спрямовані на більш детальне вивчення кількох напрямків. Серед них – вивчення перетину маркерів ідентичності, таких як етнічна приналежність, гендер і релігія, а також дослідження впливу зміни владних повноважень на комунікаційні процеси в різних культурних контекстах. До того ж, оскільки технології продовжують розвиватися, існує потреба оцінити вплив цифрових платформ і соціальних мереж на формування та поширення культурної ідентичності In the processes of globalization, the role of communication strategies in strengthening identity and cultural heritage becomes particularly significant. In an era marked by rapid globalization, cultures face new challenges to their identities. Communication strategies serve as crucial tools in managing these tumultuous processes, enabling communities to preserve and promote their unique heritage amidst homogenizing forces. The following methods were employed in the research: analysis, abstraction, comparison, induction, and deduction. The results indicate that effective communication strategies play a key role in strengthening cultural identity. Through local campaigns, cultural festivals, or initiatives in digital storytelling, communities can assert their distinctiveness and foster a sense of belonging among their members. Interaction with a global audience promotes intercultural understanding, enriching the tapestry of humanity’s cultural diversity. Thus, globalization has significantly altered the nature of cultural identity, creating both opportunities and challenges for individuals and communities worldwide. Communication strategies grounded in the principles of cultural diplomacy, heritage preservation, and digital innovation play a crucial role in adapting to this complex environment. By fostering dialogue, mutual understanding, and expanding rights and opportunities, these strategies can contribute to strengthening cultural identity in the contemporary globalized world. The findings underscore the indispensable role of communication strategies in preserving and revitalizing cultural heritage. By employing innovative approaches and leveraging communication channels, societies can safeguard their traditions while simultaneously harnessing the opportunities afforded by globalization. However, challenges persist, including the risk of cultural commodification and the need for equitable representation in media narratives. Future research will be directed towards a more detailed exploration of several directions. Among these are the examination of intersections of identity markers such as ethnicity, gender, and religion, as well as the study of the impact of shifts in power dynamics on communication processes in different cultural contexts. Furthermore, as technologies continue to evolve, there is a need to assess the influence of digital platforms and social media on the formation and dissemination of cultural identity |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/26178 |
Перелік літератури: | 1. Юган Н. Л. Мелодраматичні засоби та прийоми у п’єси сучасних українських драматургів. Вісник університету імені Альфреда Нобеля. Серія. Філологічні науки. 2018. № 2 (16). С. 262–272. 2. Коткова Л. І. Темпоральні аспекти поетики збірки Сергія Жадана «Антена» (на основі українського й польського видань). Міжкультурна комунікація в контексті глобалізаційного діалогу: стратегії розвитку: матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції, 25–26 листопада 2022 р. Одеса. Ч. 1. Львів – Торунь: Liha-Pres, 2022. С. 42–46. 3. Нагорняк Т., Польовий М., Бондаренко С., Осмоловська А. Комунікативний вимір формування і просування публічного іміджу держави. Copernicus Political and Legal Studies. 2022. № 1. С. 14–27. 4. Senchylo-Tatlilioglu N. Female Characters in Lesya Ukrainka’s and Suad Derviş’s Stories. Scientific Journal of Polonia University. 2022. № 53 (4). P. 119–128. 5. Приходько Л. Культурна політика Комісії Європейського Союзу. Архіви України. 2020. № 3. С. 7–31. 6. Дубовик Н., Шило О. Культурна дипломатія як інструмент міжнародної комунікації України. Молодий вчений. 2023. № 4 (116). С. 72–76. Doi: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2023-4-116-14 7. Приходько Л. Ф. Збереження цифрової культурної спадщини – імператив XXI століття (за документами ЮНЕСКО і Європейського Союзу). Архіви України. 2019. № 2. С. 67–92. 8. Лівінський А. Міжнародна комунікація університетського середовища як складова інтернаціоналізації освітнього процесу. Економічний вісник Причорномор’я. 2021. № 2. С. 51–58. 9. Крисаченко В. С. Громадянське суспільство України та діаспора: культурно-освітні пріоритети збереження ідентичності. Політичне життя. 2024. № 1. С. 127–132. 10.Павук В. М., Фляк Р. І., Осадець В. І., Андрієвський В. І., Бережницький В. Я. Вплив глобалізації на національну економіку: суспільно-політичний аспект. Scientific notes of Lviv University of Business and Law. 2023. № 37. С. 349–354. 11.Колісніченко Н. Транспарентность і доступность взаємодій в управлінні культурою: європейський досвід. Актуальні проблеми державного управління. 2021. № 1 (82). С. 112–117. 12.Кошелева Л. Механізм імплементації зарубіжного досвіду публічного управління та адміністрування соціалізації економіки в управлінську практику України. Аспекти публічного управління. 2023. № 11 (3). С. 83–90. 13.Ганський В. О., Андрійчик К. В. Інтеграційні дії та програми розвитку Європейського Союзу у сфері історикокультурної спадщини. Причорноморські економічні студії. 2018. № 31. С. 6–12. 14.Кубко В. П. Культурна дипломатія в системі стратегічних комунікацій України. Вісник Львівського університету. Серія: Філософсько-політологічні студії. 2022. № 45. С. 125–134. 15.Присяжнюк О. Ф., Булуй О. Г., Плотнікова М. Ф. Проєктно-інформаційно-комунікаційні технології соціальноекономічного управління бізнесом та громадами. Цифрова економіка та економічна безпека. 2024. № 1 (10). С. 8–13 |
References: | 1. Yuhаn N. L. (2018) Melodramatichni zasoby ta pryіomy u p’yesy suchasnykh ukrayinskykh dramaturhiv [Melodramatic Means and Techniques in the Plays of Contemporary Ukrainian Playwrights]. Visnyk universytetu imeni Alfreda Nobelya. Seriya. Filolohichni nauky – The Herald of Alfred Nobel University. Series: Philological Sciences, 2 (16), 262–272 [in Ukrainian]. 2. Kotkova L. I. (2022) Temporalni aspekty poetiky zbіrky Serhiya Zhadana “Antena” (na osnovі ukrayinskoho y polskoho vydann’). Mizhkulturna komunikatsiya v konteksti hlobalіzacіynoho dialohu: stratehіyi rozvytku: materіaly ІІ Mіzhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi konferentsіyi, Odesa. Ch. 1. Lviv – Torun: Liha-Pres, 42–46 [in Ukrainian]. 3. NahorNyak T., PolovyI M., Bondarenko S., Osmolovska A. (2022) Komunikatyvnyi vymir formuvannya i prosuvannya publichnogo imidzhu derzhavy [Communicative Dimension of State Public Image Formation and Promotion]. Copernicus Political and Legal Studies, 1. 14–27. [in Ukrainian]. 4. Senchylo-Tatlilioglu N. ( 2022) Female Characters in Lesya Ukrainka’s and Suad Derviş’s Stories. Scientific Journal of Polonia University, 53 (4), 119–128. 5. Prykhodko L. (2020) Kulturna polityka Komisiyi Yevropeys’kogo Soyuzu [Cultural Policy of the European Commission]. Arkhivy Ukrayiny – Archives of Ukraine, 3, 7–31. Doi: https://doi.org/10.47315/archives2020.324.007 [in Ukrainian]. 6. Dubovyk N., Shylo O. (2023) Kulturna dyplomatiya yak instrument mizhnarodnoyi komunikatsiyi Ukrayiny [Cultural Diplomacy as a Tool of Ukraine’s International Communication]. Molodyy vchenyy – Young Scientist, 4 (116), 72–76. [in Ukrainian]. 7. Prykhodko L. F. (2019) Zberezhennya tsyfrovoyi kulʹturnoyi spadshchyny–imperatyv XXI stolittya (za dokumentamy YUNESKO i Yevropeys’koho Soyuzu) [Preservation of Digital Cultural Heritage – Imperative of the XXI Century (Based on UNESCO and European Union Documents)]. Arkhivy Ukrayiny – Archives of Ukraine, 2, 67–92. [in Ukrainian]. 8. Livins’kyy A. (2021) Mizhnarodna komunikatsiya universytets’koho seredovyshcha yak skladova internatsionalizatsiyi osvitn’oho protsesu [International Communication of the University Environment as a Component of Educational Process Internationalization]. Ekonomichnyy visnyk Prychornomor’ya – Economic Herald of the Black Sea Region, 2, 51–58. [in Ukrainian]. 9. Krysachenko V. S. (2024) Hromadyans’ke suspil’stvo Ukrayiny ta diaspora: kul’turno-osvitni priorytety zberezhennya identychnosti [Civil Society of Ukraine and Diaspora: Cultural-Educational Priorities of Identity Preservation]. Politychnyy zhyttya – Political Life, 1, 127–132. [in Ukrainian]. 10.Pavuk V. M., Flyak R. I., Osadets’ V. I., Andriyevs’kyy V. I., Berezhnyts’kyy V. Ya. (2023) Vplyv hlobalizatsiyi na natsional’nu ekonomiku: suspil’no-politychnyy aspekt [Impact of Globalization on National Economy: Socio-Political Aspect]. Scientific notes of Lviv University of Business and Law, 37, 349–354. [in Ukrainia n]. 11.Kolisnichenko N. (2021) Transparentnist’ i dostupnist’ vzayemodiy v upravlinni kul’turoyu: yevropeys’kyy dosvid [Transparency and Accessibility of Interactions in Cultural Management: European Experience]. Aktual’ni problemy derzhavnoho upravlinnya – Current Issues in Public Administration, 1 (82), 112–117. [in Ukrainian]. 12.Kosheleva L. (2023) Mekhanizm implementatsiyi zarubizhnogo dosvidu publichnogo upravlinnya ta administratsiyi sotsializatsiyi ekonomiky v upravlins’ku praktyku Ukrayiny [Mechanism of Implementing Foreign Experience of Public Administration and Administration of Economic Socialization into Ukraine’s Management Practice]. Aspekty publichnogo upravlinnya – Aspects of Public Administration, 11 (3), 83–90. [in Ukrainian]. 13.Hans’kyy V. O., Andriychyk K. V. (2018) Intehratsiyni diyi ta programy rozvytku Yevropeys’koho Soyuzu u sferi istoryko-kul’turnoyi spadshchyny [Integration Actions and Development Programs of the European Union in the Field of Historical and Cultural Heritage]. Prychornomors’ki ekonomichni studiyi – Black Sea Economic Studies, 31, 6–12. [in Ukrainian]. |
Тип вмісту: | Article |
Розташовується у зібраннях: | Наукові роботи (FKiM) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
7.pdf | 363,57 kB | Adobe PDF | Переглянути/відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.