Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/26156
Повний запис метаданих
Поле DC | Значення | Мова |
---|---|---|
dc.contributor.author | Бородавка, Василь Олександрович | - |
dc.contributor.author | Бородавка, Олена Борисівна | - |
dc.contributor.author | Кичилюк, Олександр Володимирович | - |
dc.contributor.author | Гетьманчук, Анатолій Іванович | - |
dc.contributor.author | Войтюк, Василь Петрович | - |
dc.contributor.author | Андреєва, Валентина Вікторівна | - |
dc.contributor.author | Шепелюк, Марія Олександрівна | - |
dc.date.accessioned | 2024-12-07T19:51:59Z | - |
dc.date.available | 2024-12-07T19:51:59Z | - |
dc.date.issued | 2024 | - |
dc.identifier.citation | Бородавка В. О., Бородавка О. Б., Кичилюк О. В., Гетьманчук А. І., Войтюк В. П., Андреєва В. В., Шепелюк М. О. Природне лісовідновлення сосни на зрубах без застосування заходів сприяння. Нотатки сучасної біології. 2024. № 1(7). С. 19-25. DOI : https://doi.org/10.29038/NCBio.24.1-8. | uk_UK |
dc.identifier.uri | https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/26156 | - |
dc.description.abstract | Масові всихання соснових насаджень Полісся чітко продемонстрували, що домінуючі одноярусні одновікові монокультури лісокультурного походження мають низьку біологічну стійкість. Це зумовлює необхідність трансформування лісового фонду штучного походження у природні ліси. В статті оцінюються перспективи «пасивного» природного поновлення сосни – без заходів сприяння природному поновленню та без створення навіть часткових лісових культур, але із доглядами за природним поновленням. Дослідження природного поновлення сосни проведено на базі Троянівського лісництва філії «Городоцьке лісове господарство». Наводяться відомості про динаміку чисельності природного поновлення сосни упродовж 2020–2023 рр. Встановлено, що самосійні генерації сосни початково можуть сягати значної густоти (30-43 тис. шт. на 1 га), однак вирішальною умовою формування стабільного природного молодняку є дія патологічних факторів. Найбільші втрати самосіву (90–95 % від загальної кількості загиблого підросту) були спричинені ушкодженням коріння личинками травневого хруща. Проте завдяки високій початковій густоті потенціал самовідновлення лісу все ще зберігається. | uk_UK |
dc.format.extent | 19-25 | - |
dc.language.iso | uk | uk_UK |
dc.publisher | Волинський національний університет імені Лесі Українки | uk_UK |
dc.subject | іржа сосни | uk_UK |
dc.subject | підріст | uk_UK |
dc.subject | природне поновлення лісу | uk_UK |
dc.subject | самосів | uk_UK |
dc.subject | сосна звичайна | uk_UK |
dc.subject | хрущ травневий | uk_UK |
dc.subject | шютте сосни снігове | uk_UK |
dc.title | Природне лісовідновлення сосни на зрубах без застосування заходів сприяння | uk_UK |
dc.type | Article | uk_UK |
dc.identifier.doi | https://doi.org/10.29038/NCBio.24.1-8 | - |
dc.citation.issue | 1(7) | - |
dc.citation.journalTitle | Нотатки сучасної біології | - |
dc.coverage.country | UA | uk_UK |
Розташовується у зібраннях: | Наукові роботи (FB) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
NCBio.24.1-8.pdf | 779,28 kB | Adobe PDF | Переглянути/відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.