Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/26127
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorКрамар, Юрій Вікторович-
dc.date.accessioned2024-12-07T12:47:15Z-
dc.date.available2024-12-07T12:47:15Z-
dc.date.issued2024-
dc.identifier.citationКрамар Ю. В. Політичні концепції розв’язання німецького питання у міжвоєнній Польщі. Літопис Волині. 2024. Чис. 30. С. 147-152. DOI : https://doi.org/10.32782/2305-9389/2024.30.24.uk_UK
dc.identifier.urihttps://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/26127-
dc.description.abstractСтаттю присвячено висвітленню урядової політики щодо німецької меншини у Другій Польській республіці. З’ясовано, що специфіка територіального розміщення німецького населення, особливості його соціальнопрофесійної структури, а також національно-культурна окремішність німецької меншини актуалізували німецьке питання у Польщі. Підкреслено, що концепція національної політики щодо німецького населення базувалася на засадах, опрацьованих народовими демократами у перші роки незалежності. Політика їхніх урядів спрямовувалася на зменшення німецьких впливів в економічній, політичній та культурній сферах за одночасного зміцнення польського елементу, насамперед на західних теренах держави. З’ясовано, що найбільш дієвими засобами асиміляційного впливу на польських німців уважалися їх долучення до католицької віри, інтеграція німецьких дітей до польського освітнього і культурного середовища, заохочення змішаних шлюбів між представниками обох народів. Травневий переворот 1926 р. і прихід до влади «санації» призвели до незначного коригування урядової політики щодо німецької меншини в Польщі. Як і народові демократи, пілсудчики були прихильниками асиміляції німців, однак наголошували на необхідності враховувати національно-культурні вимоги та економічні інтереси німецького населення. Свідченням цього стала опрацьована в урядових колах т. зв. «сілезька програма», яка впродовж 13 років реалізовувалася воєводою Міхалом Гражинським (1926–1939 рр.). Показано, що чинником, який помітно впливав на характер урядової політики щодо німецького населення, було сусідство з Німеччиною. Спроби врегулювання становища німецької меншини в Польщі і польської меншини в Німеччині на міждержавному рівні не мали успіху. Наприкінці 1930-х років на тлі загострення міжнародних відносин усе більш очевидним ставав факт можливого використання німецького питання в Польщі як інструменту ревізіоністської політики нацистської влади на чолі з А. Гітлером.uk_UK
dc.format.extent147-152-
dc.language.isoukuk_UK
dc.publisherГельветикаuk_UK
dc.subjectісторіяuk_UK
dc.subjectПольщаuk_UK
dc.subjectнаціональна політикаuk_UK
dc.subjectнімецька меншинаuk_UK
dc.subjectнародні демократиuk_UK
dc.subjectпілсудчикиuk_UK
dc.titleПолітичні концепції розв’язання німецького питання у міжвоєнній Польщіuk_UK
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.32782/2305-9389/2024.30.24-
dc.citation.issue30-
dc.citation.journalTitleЛітопис Волині-
dc.contributor.affiliationВолинський національний університет імені Лесі Українки, факультет історії, політології та національної безпекиuk_UK
dc.coverage.countryUAuk_UK
dc.subject.udc94(=112.2:438)"1921/1939"uk_UK
Розташовується у зібраннях:Наукові роботи (FH)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Kramar.pdf700,63 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.