Усна історія і вивчення пам’яті в соціології

Abstract

Усна історія як академічна дисципліна набуває дедалі більшої актуальності в сучасній соціології. Вона дозволяє дослідити суб'єктивні аспекти історичного досвіду, відкриваючи нові перспективи для розуміння соціальних процесів. Вивчення пам'яті – її формування, трансляції та репрезентації, стає ключовим напрямом усноісторичних досліджень. Ця навчальна дисципліна пропонує глибокий аналіз теоретичних та методологічних засад усної історії. Студенти розглянуть різноманітні підходи до вивчення індивідуальної та колективної пам'яті, ознайомляться з технікою проведення усноісторичних інтерв'ю, а також з принципами аналізу та репрезентації наративних даних. Особлива увага приділятиметься осмисленню ролі пам'яті в конструюванні ідентичностей, соціальних взаємодій та культурних смислів. Вивчення дисципліни «Усна історія: вивчення пам'яті в соціології» сприятиме формуванню у студентів-магістрів комплексного розуміння соціальної дійсності, розвитку дослідницьких та аналітичних навичок, необхідних для проведення якісних емпіричних досліджень у різноманітних сферах соціологічного знання. Курс складається з двох змістових модулів. Перший модуль зосереджується на теоретичних засадах усної історії та концептуалізації феномену пам'яті. Студенти вивчатимуть класичні й сучасні теорії колективної та індивідуальної пам'яті, дискурсивний підхід до аналізу наративів, а також розглядатимуть етичні та методологічні проблеми, пов'язані з дослідженням чутливих тем усної історії. Другий модуль курсу присвячений практичним аспектам реалізації усноісторичних проєктів. Студенти опанують навички проведення глибинних інтерв'ю, впровадження методів збору, транскрибування та аналізу наративних даних. Особлива увага приділятиметься різним формам репрезентації та презентації усноісторичних матеріалів, зокрема, створенню аудіо- та відеопродуктів, організації тематичних онлайн-архівів тощо. Окрім аудиторних занять, студенти матимуть можливість взяти участь у польових дослідженнях, де зможуть застосувати набуті знання та навички. Заплановані також зустрічі з провідними фахівцями в галузі усної історії, що дозволить розширити їхній професійний горизонт. Загалом, вивчення дисципліни «Усна історія: вивчення пам'яті в соціології» сприятиме розвитку у студентів-магістрів критичного мислення, дослідницької компетентності та чутливості до соціокультурних контекстів, що є вкрай важливим для сучасних соціологічних досліджень. Особливу увагу в курсі приділено сучасним напрямам досліджень усної історії, таким як: Пам'ять та ідентичність. Курс розглядатиме, як індивідуальні та колективні спогади формують та підтримують соціальні ідентичності на різних рівнях – від особистісного до національного. Усна історія маргіналізованих груп. Здобувачі освіти вивчатимуть, як усноісторичні дослідження можуть дати голос тим групам, чиї історії традиційно залишалися на периферії офіційних наративів. Травма та пам'ять. Особлива увага приділятиметься методологічним та етичним викликам при дослідженні чутливих тем, пов'язаних із травматичним минулим. Публічна та цифрова усна історія. Курс розглядатиме нові формати презентації усноісторичних матеріалів, зокрема, створення тематичних веб-сайтів, віртуальних архівів і музеїв. Під час вивчення дисципліни студенти матимуть можливість провести власне невелике усноісторичне дослідження в межах своїх наукових інтересів. Це дозволить їм глибше зрозуміти переваги та обмеження методології усної історії, а також розвинути практичні навички роботи з наративними даними. Загалом, курс «Усна історія: вивчення пам'яті в соціології» спрямований на формування у студентів-магістрів цілісного уявлення про сучасні тенденції та перспективи розвитку усноісторичних досліджень у соціології. Очікується, що засвоєння цієї дисципліни сприятиме підвищенню їхньої дослідницької компетентності та розширенню можливостей для подальшої наукової та практичної діяльності. Методичні рекомендації укладені відповідно до діючого силабуса з освітнього компонента «Усна історія і вивчення пам’яті в соціології» для здобувачів освіти спеціальності «Соціологія» закладів вищої освіти. Методичні рекомендації містять опис пропонованих для розгляду лекційних тем та тем для практичних занять, завдання для проведення лабораторних занять, завдання з елементами дослідницької роботи, питання для самостійної роботи, глосарій основних понять, додатки, список літератури. Основна мета методичних рекомендацій – організація самостійної роботи студента.