Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/25950
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorКормош, Жолт-
dc.contributor.authorГорбатюк, Наталія-
dc.contributor.authorКормош, Наталія-
dc.contributor.authorШевчук, Микола-
dc.contributor.authorРаспопов, Євгеній-
dc.contributor.authorПавловіч, Неделько-
dc.contributor.authorЮрченко, Оксана-
dc.contributor.authorПіскач, Людмила-
dc.date.accessioned2024-12-05T11:18:31Z-
dc.date.available2024-12-05T11:18:31Z-
dc.date.issued2024-
dc.identifier.citationКормош, Ж., Горбатюк. Н., Кормош, Н., Шевчук, М., Распопов, Є., Павловіч, Н., Юрченко, О., Піскач, Л. (2024). Потенціометричний сенсор для визначення скополаміну. Проблеми хімії та сталого розвитку, 1, 10–17, doi: https://doi.org/10.32782/pcsd-2024-1-2uk_UK
dc.identifier.urihttps://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/25950-
dc.description.abstractРозвиток прикладної потенціометрії вимагає як теоретичних досліджень, вкладених у з’ясування природи селективності електродних мембран, і пошуку нових способів синтезу мембран та його модифікації з метою отримання досконаліших структурних одиниць із ширшим діапазоном функціональні властивості цих матеріалів. Для вирішення цієї проблеми важливу роль відіграє встановлення зв’язку між структурними характеристиками мембран та їх впливом на електроаналітичні властивості. Взаємодія органічного катіону скополаміну (Скоп+) з еритрозином (ЕР-) було досліджено методом математичного моделювання обґрунтовано енергоефективність формування ІА. Молекулярне моделювання систем Скоп+ + ЕР- та пов’язані з ним розрахунки проводили з використанням пакета «HyperChem 8.0» для різноманітних початкових варіантів розташування протиіонів відносно один одного (процедура «single point»). Геометричну оптимізацію іонів проводили методом молекулярної механіки MM+. Розроблено скополамін-селективний сенсор із пластифікованою полівінілхлоридною мембраною. Електрод містить іонний асоціат скополаміну з еритрозином. Для моделювання складу мембрани як матрицю використовували ПВХ; досліджено мембрани, пластифіковані дибутілфталатом (ДБФ), діетилфталатом (ДЕФ), діоктилфталатом (ДОФ), динонілфталатом (ДНФ), дибутилсебацинатом (ДБС), трикрезилфосфат (ТКФ). Встановлено, що природа пластифікатора дещо впливає на крутизну і до певної міри на межу виявлення сенсорів. Відгук лінійний у межах зміни концентрації іонів скополаміну 1·10–5 – 1·10–1 моль/л із крутизною електродної функції 55,2 ± 1,0 мВ/рС. Сенсор має короткий час відклику 6-10 с і може використовуватися не менше 10 тижнів. Сенсори з більшим вмістом пластифікатора працюють довше, ніж з меншим вмістом. Електрод можна використовувати у діапазоні pH 3,0-7,0. Були досліджені коефіцієнти селективності для скополаміну по відношенню до іонів, що потенційно можуть заважати. Для оцінки розроблених сенсорів було проведено їх апробацію щодо визначення скополаміну в різних об’єктах методом іонометрії та потенціометричного титрування.uk_UK
dc.format.extent10-17-
dc.language.isoukuk_UK
dc.subjectскополамін-селективний сенсорuk_UK
dc.subjectпотенціометріяuk_UK
dc.subjectвизначення скополамінуuk_UK
dc.titleПотенціометричний сенсор для визначення скополамінуuk_UK
dc.typeArticleuk_UK
dc.rights.holderВолинський національний університет імені Лесі Українкиuk_UK
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.32782/pcsd-2024-1-2-
dc.citation.issue1-
dc.citation.journalTitleПроблеми хімії та сталого розвитку-
dc.contributor.affiliationВолинський національний університет імені Лесі Українкиuk_UK
dc.contributor.affiliationУманський державний університет імені Павла Тичиниuk_UK
dc.contributor.affiliationВолинський медичний інститутuk_UK
dc.contributor.affiliationЛуцький національний технічний університет,uk_UK
dc.contributor.affiliationЛуцький фаховий коледж рекреаційних технологій і праваuk_UK
dc.contributor.affiliationЛуцький фаховий коледж рекреаційних технологій і праваuk_UK
dc.contributor.affiliationВолинський національний університет імені Лесі Українкиuk_UK
dc.contributor.affiliationВолинський національний університет імені Лесі Українкиuk_UK
dc.coverage.countryUAuk_UK
dc.relation.referencesPutcha L., Cintrón N. M., Tsui J., Vanderploeg J. M., Kramer W. G. Pharmacokinetics and Oral Bioavailability of Scopolamine in Normal Subjects. Pharmacology Research. 1989. Vol. 6 (6). P. 481–485. DOI:10.1023/A:1015916423156.uk_UK
dc.relation.referencesJuo P.S. Concise Dictionary of Biomedicine and Molecular Biology (2nd ed.). Hoboken: CRC Press. 2001. p. 570. ISBN 9781420041309.uk_UK
dc.relation.referencesFischer J., Ganellin C.R. Analogue-based Drug Discovery. John Wiley & Sons. 2006. p. 551. ISBN 9783527607495.uk_UK
dc.relation.referencesRaetsch C. The encyclopedia of psychoactive plants: ethnopharmacology and its applications. US: Park Street Press. 2005. pp. 277–282.uk_UK
dc.relation.referencesWorld Health Organization. World Health Organization model list of essential medicines: 21st list 2019. Geneva: World Health Organization. 2019. 60 p. WHO/MVP/EMP/IAU/2019.06. URL: https://iris.who.int/handle/10665/325771.uk_UK
dc.relation.referencesChen J., Lu A., Tan D., Zhang Q., Lu Y., Qin L., and He Y. Determination of Scopolamine Distribution in Plasma and Brain by LC-MS/MS in Rats. International Journal of Analytical Chemistry. 2022. Article ID 8536235, 9 p. https://doi.org/10.1155/2022/8536235.uk_UK
dc.relation.referencesJornet-Martínez N., Herraez-Hernandez R., and Campíns-Falco P. Scopolamine analysis in beverages: Bicolorimetric device vs portable nano liquid chromatography. Talanta. 2021. Vol. 232. 122406. https://doi.org/10.1016/j.talanta.2021.122406.uk_UK
dc.relation.referencesBrown K., Jacquet Ch., Biscay J., Allan P., and Dennany L. Analyst. 2020. Vol. 145, РР. 4295–4304. DOI: 10.1039/d0an00846j.uk_UK
dc.relation.referencesMostafa G.A.EH. Potentiometric PVC Membrane Sensor for the Determination of Scopolamine in Some Pharmaceutical Formulations. Analytical Sciences. 2002. Vol. 18. PP. 1335–1338. https://doi.org/10.2116/analsci.18.1335uk_UK
dc.relation.referencesКормош Ж., Шевчук М., Кормош Н., Люшук К., Корольчук С., Савчук Т., Юрченко О., Піскач Л., Бор-кова С. Потенціометричний сенсор для визначення нафазоліну. Проблеми хімії та сталого розвитку. 2023. No 3. С. 20–25. DOI: https://doi.org/10.32782/pcsd-2023-3-3.uk_UK
dc.relation.referencesКормош Ж., Шевчук М., Кормош Н., Люшук К., Корольчук С., Савчук Т., Юрченко О., Піскач Л. Потен-ціометричний сенсор для визначення левамізолу. Проблеми хімії та сталого розвитку, 2023. No 2. С. 3–9. DOI: https://doi.org/10.32782/pcsd-2023-2-1.uk_UK
dc.relation.referencesKormosh Zh., Kormosh N., Golub S., Pachenko Yu., Yurchenko O., Savchuk T., Korolchuk S., Borkova S., and Suprunovich S. New potentiometric sensor for determination of metformin. Pharmaceutical Chemistry Journal. 2022. Vol. 56. No. 8. pp. 1140–1143; DOI 10.1007/s11094-022-02765-1.uk_UK
dc.relation.referencesKormosh Zh., Kormosh N., Lyushuk K., Semenyuk O., Kotsar V., Osyp Yu., and Savchuk L. Spectrophotometric determination of flurbiprofen in application to pharmaceutical analysis. Pharmaceutical Chemistry Journal. 2022. Vol. 56. No. 7. pp. 999–1003. DOI 10.1007/s11094-022-0274.uk_UK
dc.relation.referencesKormosh Zh., Khalavka Yu., and Mittal S. K. Design and application of potentiometric sensors for the determination of mefenamic and phenylanthranilic acids. Analytical Methods. 2023. Vol. 15. PP. 1903–1914. https://doi.org/10.1039/D2AY02092K.uk_UK
dc.relation.referencesKormosh Z., Gorbatyuk N., Kormosh N., Shevchuk M., Liushuk K., Kotsar V., Bokhan Yu., and Borkova S. Novel Potentiometric Sensor for the Determination of Ibuprofen. Pharmaceutical Chemistry Journal. 2023. Vol. 57. N 5. PP. 745–749. https://doi.org/10.1007/s11094-023-02946-6.uk_UK
dc.relation.referencesПрограма MarvinScetch. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.chemaxon.com.uk_UK
dc.subject.udc543uk_UK
Розташовується у зібраннях:Наукові роботи (FChem)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
3217.pdf434,48 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.