Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/25902
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorПетрович, Валентина Василівна-
dc.contributor.authorЧарікова, Ірина Василівна-
dc.contributor.authorПетрович, Валерій Степанович-
dc.date.accessioned2024-12-05T00:33:33Z-
dc.date.available2024-12-05T00:33:33Z-
dc.date.issued2024-
dc.identifier.citationПетрович В. В., Чарікова І. В., Петрович В. С. Капеланство в українських військових формаціях: історичний аспект. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Історичні науки. 2024. Том 35 (74). № 1. С. 216–221. DOI : https://doi.org/10.32782/2663-5984.2024/1.31uk_UK
dc.identifier.urihttps://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/25902-
dc.description.abstractУ статті висвітлено процес виникнення, становлення та розвитку інституту військових капеланів в Україні у період IX–XVIII століть. Доведено, що цей процес став результатом довготривалих практичних кроків та теоретичного переосмислення ролі та значення функціонування капеланства у формуванні духовно-моральних якостей і задоволенні духовно-релігійних потреб військових. На основі аналізу історичних джерел та наукових публікацій дослідників, можемо із впевненістю стверджувати, що капелани-духівники в українському війську з’являються за перших київських князів – Аскольда та Діра. Священники супроводжували князя і дружинників у військових походах за часів Київської та Галицько-Волинської держави, періоду входження українських земель до складу Великого князівства Литовського та Речі Посполитої. З’ясовано роль та значення українського війська та капеланства у козацьких повстаннях першої половини XVII ст. й особливо у Національно-визвольній війні під проводом гетьмана Богдана-Зиновія Хмельницького. Звернуто увагу на матеріальну та духовну підтримку козацтва зі сторони Церкви. Існувала система духовної опіки козаків, яку здійснювало військове духовенство, постійно перебуваючи на Січі та супроводжуючи козаків у сухопутних походах. Визначено, що основними завданнями діяльності капеланів під час війни в Україні в різні історичні періоди є душпастирська опіка над військовослужбовцями, які постійно перебувають в екстремальних умовах, віддалені від близьких та рідних. Основними способами підтримки військовослужбовців є молитва та живе спілкування. Наголошено, що для впровадження активізації практичного досвіду підтримки морального духу в обороноздатності країни, українське суспільство має спиратися виключно на свої традиції, звичаї та культуру в контексті національної ідентичності українського народу.uk_UK
dc.format.extent216–221-
dc.language.isoukuk_UK
dc.subjectкапеланuk_UK
dc.subjectдушпастирська службаuk_UK
dc.subjectвійськове капеланствоuk_UK
dc.subjectдуховно-моральні якостіuk_UK
dc.subjectЦеркваuk_UK
dc.titleКапеланство в українських військових формаціях: історичний аспектuk_UK
dc.typeArticleuk_UK
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.32782/2663-5984.2024/1.31-
dc.citation.issue1-
dc.citation.journalTitleВчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Історичні науки-
dc.citation.volume35 (74)-
dc.subject.udc94(477):356.363«19»uk_UK
Розташовується у зібраннях:Наукові роботи (FH)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
2663-5984.2024/1.31.pdf329,4 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.