Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/25691
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorКарпчук, Наталія Петрівна-
dc.date.accessioned2024-12-03T09:53:32Z-
dc.date.available2024-12-03T09:53:32Z-
dc.date.issued2024-07-
dc.identifier.citationКарпчук Н. П. Сучасні тренди дипломатичної комунікації: «Whatever works». Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії. Луцьк, 2024. № 1(18). С. 69-84. DOI : https://doi.org/10.29038/2524-2679-2024-01-69-84.uk_UK
dc.identifier.urihttps://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/25691-
dc.description.abstractДипломатична комунікація – один з найбільш жорстко регульованих видів суспільної комунікації, де обмежувальними чинниками є норми й вимоги дипломатичного етикету й протоколу та століттями напрацьована дипломатична практика. Проте навіть цей інструмент міжнародних відносин зазнає впливу під тиском сучасних нововведень та викликів, які закладають підґрунтя для нових трендів дипломатичної комунікації. Вони жодним чином не заміняють традиційні способи ведення дипломатії, але урізноманітнюють дипломатичну комунікацію й дають змогу досягнути визначених цілей. Дипломатичний протокол та етикет визначає межі нормативної та допустимої поведінки у кожній конкретній ситуації й у конкретній країні. Проте у сучасному світі, де, завдяки соціальним мережам, популярною стала саме неформальна комунікація, навіть лідери держав демонструють певне відхилення від стандартів дипломатичної комунікації. У цій статті ми аналізуємо, як інформаційно-комунікаційні технології сприяють залученню громадян до впливу на дипломатичні переговори (хеш-тег кампанії), як ІКТ формують нові види дипломатичної комунікації (дистанційні дипломатичні переговори, Twiplomacy, Facebook Diplomacy, віртуальні посольства й віртуальні консули) та нові форми репрезентації як дипломатів, лідерів держав, так і самих держав (селфі, блоги). Окрім цього, COVID-19 модифікував норми дипломатичного вітання, а повномасштабна війна РФ проти України спровокували певні зміни у невербальній дипломатичній комунікації, зокрема етикетних вимог зовнішнього вигляду й тональності дипломатичної комунікації. Зокрема, новим для вербальної комунікації стала «наступальна» манера спілкування Посла України в ФРН Андрія Мельника. Стосовно невербальної комунікації, мілітарі стиль Президента Володимира Зеленського привертає увагу, формує певний меседж та навіть провокує наслідування. Поява нових комунікаційних трендів свідчить, що в надзвичайних ситуаціях невизначеності «Whatever works», чи, інакше кажучи, для досягнення цілей – навіть нестандартні для дипломатичної діяльності засоби придатні.uk_UK
dc.format.extenthttps://doi.org/10.29038/2524-2679-2024-01-69-84-
dc.language.isoukuk_UK
dc.subjectдипломатична комунікаціяuk_UK
dc.subjectІКТuk_UK
dc.subjectTwiplomacyuk_UK
dc.subjectсоціальні мережіuk_UK
dc.subjectвіртуальне посольствоuk_UK
dc.subjectневербальна комунікаціяuk_UK
dc.titleСучасні тренди дипломатичної комунікації: «Whatever works»uk_UK
dc.typeArticleuk_UK
dc.citation.issue1(18)-
dc.citation.journalTitleМіжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії-
dc.contributor.affiliationВолинський національний університет імені Лесі Українкиuk_UK
dc.coverage.countryUAuk_UK
Розташовується у зібраннях:Наукові роботи (FMV)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
2524-2679-2024-01-69-84.pdf723,9 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.