Негативний вплив сімейної депривації на психогенезу підлітків

Abstract

У магістерські роботі здійснено теоретико-методологічний аналіз особливостей феномену різновидової депривації, а також розкрито психологічну специфіку негативного впливу сімейної депривації на особистісний розвиток учнів підліткового віку. Сімейна депривація посилює відчуття підвищеної конформності та виникнення своєрідного вакууму, коли дитина внаслідок відсутності батьків має багато проблем із вибудовою самоідентичності в різних ролях і статусах. Депривовані підлітки зазнають досить часто конфліктно-агресивних впливів щодо себе, тому можуть страждати від байдужості і жорстокості, зверхнього ставлення і зневаги у притулках, інтернатних установах тощо. Депривація постає як базовою причиною, так і типовим (зазвичай негативним) наслідком особистісної девіантності і деадаптованості в соціально-психологічному просторі взаємин. Депривація та дезадаптація проявляються у вихованців інтернатних закладів дуже співмірно і зорієнтовують вектор розвитку в дизонтогенетичному напрямку. 3. Результати емпіричного вивчення окресленої проблематики, зокрема характерологічних особливостей досліджуваних були отримані завдяки проведенню валідної, надійної та достовірної методичної психодіагностичної бази. Були встановлені певні закономірності та відмінності між досліджуваними підлітками, зокрема констатовано відмінності за такими порівняльними диференціалами : 1) диференціал «депривовані підлітки – підлітки із сімей»; 2) статевий диференціал «хлопчики-підлітки – дівчатка-підлітки»; 3) диференціал «вік» як порівняння між групами підлітків у межах внутрішньопідліткової популяції, зокрема «середній підлітковий вік – старший підітковий вік». Встановлені показники і тенденції свідчать про загалом негативний вплив сімейної депривації на особистість підлітка, а отже потрібна система надання таким дітям сучасної ревіталізаційної допомоги та психолого-педагогічного супроводу.