Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/25217
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorШульська, Наталія Миколаївна-
dc.contributor.authorСалтан, Вячеслав Леонідович-
dc.contributor.authorРимар, Наталія Юріївна-
dc.date.accessioned2024-11-15T20:34:48Z-
dc.date.available2024-11-15T20:34:48Z-
dc.date.issued2024-
dc.identifier.citationШульська Н. М., Салтан В. Л., Римар Н. Ю. Лексичні одиниці в медіатекстах про російсько-українську війну: мовна актуалізація і доцільність уживання. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія : Філологія. Журналістика. 2024. Т. 35 (74). № 1. Ч. 2. С. 193–198. DOI : https://doi.org/10.32782/2710-4656/2024.1.2/32.uk_UK
dc.identifier.urihttps://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/25217-
dc.description.abstractУ статті на матеріалі сучасних медіатекстів про російсько-українську війну проаналізовано лексичні одиниці та термінологію. Зауважено, що сьогодні перед журналістами стоїть потреба точного інформування авдиторії, тобто створення якісних новин, аби протистояти деструктивній російській пропаганді. В умовах війни важливого значення набуває вибір коректної лексики та правильне використання військової термінології. У зв’язку з цим у статті закцентовано увагу на некоректних номінаціях і простежено тенденцію їхнього використання в ЗМІ. На основі рекомендацій Комісії із журналістської етики подано релевантні відповідники, що корелюють із правилами журналістської етики й мовної норми. Досліджено, що найчастіше на позначення подій в Україні після 24 лютого 2022 року медійники оперують конструкціями «російсько-українська війна», «збройна агресія», «широкомасштабне вторгнення», «повномасштабне вторгнення», «агресія рф» тощо, не диференціюючи їх. Аналіз журналістських текстів засвідчив сплутування вживання паронімів воєнний / воєнна / воєнне / воєнні і військовий / військова / військове / військові, що призводить до лексичних анормативів. Установлено, що працівники ЗМІ здебільшого правильно вживають конструкції «воєнні дії» і «бойові дії», розрізняючи їх і не замінюючи як синоніми. Схарактеризовано тенденційні медіаномінації на позначення осіб, які через активні бойові дії тимчасово переселилися в інші регіони країни або виїхали за кордон. З’ясовано, що для називання ворога медіафахівці радять послуговуватися офіційним формулюванням «російські окупаційні війська», також використовувати терміни «окупанти», «загарбники», «російські терористи» (якщо описані дії мають ознаки терористичних), проте уникати евфемізованої лексеми «орки».uk_UK
dc.format.extent193–198-
dc.publisherВидавничий дім «Гельветика»uk_UK
dc.subjectлексичні одиниціuk_UK
dc.subjectмедіаuk_UK
dc.subjectросійсько-українська війнаuk_UK
dc.subjectкоректні / некоректні номінаціїuk_UK
dc.subjectжурналістська етикаuk_UK
dc.titleЛексичні одиниці в медіатекстах про російсько-українську війну: мовна актуалізація і доцільність уживанняuk_UK
dc.typeArticleuk_UK
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.32782/2710-4656/2024.1.2/32-
dc.citation.issue1. Ч. 2-
dc.citation.journalTitleВчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія : Філологія. Журналістика.-
dc.citation.volume35 (74)-
dc.contributor.affiliationВолинський національний університет імені Лесі Українкиuk_UK
dc.contributor.affiliationЦентральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченкаuk_UK
dc.contributor.affiliationБілоцерківський національний аграрний університетuk_UK
dc.subject.udc81’373.47:311.228uk_UK
Розташовується у зібраннях:Наукові роботи (FFG)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
34.pdf382,27 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.