ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ УКРАЇНЦІВ ПІД ЧАС ВІЙНИ: ПЕРВИННИЙ АНАЛІЗ ДАНИХ ОПИТУВАННЯ

Abstract

Мета. В умовах війни значущою щодо статусу здоров’я громадян стає їхня індивідуальна поведінка, адже базові умови здоров’я піддаються постійним атакам, а звичайний спосіб життя зазнає деструктивної дії різних травмівних чинників. З'ясування факторів, умов, тенденцій промоції здорового способу життя (ЗСЖ) у воєнних реаліях, потребує емпіричних досліджень. Метою статті є частотний аналіз даних опитування «Здоровий спосіб українців під час війни» для їх врахування у стратегіях промоції ЗСЖ.

Методи. Збір даних (кінець 2023 – початок 2024 р.) здійснювався методом опитування (стихійна та панельна онлайн-вибірки) за 7 блоками на базі Google Forms; до аналізу включено 6042 випадків.

Результати. 1) Соціодемографічні характеристики вибірки: за статтю переважають чоловіки (60%); середній вік – 38 років; освіта – повна вища (майже 50%) та варіації середньої (40%); професійна зайнятість – більшість у галузі цивільної безпеки (44,6%) та соціальних і поведінкових наук (17,9%); географія – переважно регіони в Україні, віддалені від фронту (57,6%) та прифронтові (20%); сімейний статус – більшість у сім’ях (62%), наодинці – 13,2%; дохід на місяць є переважно низьким (60%) та середнім (31,3%); час заповнення відносно масованих ракетних обстрілів України – більшістю доба без атак (77,5%). 2) Особливості ЗСЖ: провідні фактори збереження здоров’я – спосіб життя (99,8%) та соціальне оточення (95,5%); понад 50% опитаних дотримується ЗСЖ наразі; найбільші труднощі у дотриманні ЗСЖ – на етапі тривоги, у лютому-травні 2022 року (47,7%); під ЗСЖ майже 40% респондентів розуміють і відмову від шкідливих звичок, і дотримання існуючих корисних звичок, і формування нових, ще 28,3% – насамперед відмову від шкідливих звичок; провідні спонуки у дотриманні ЗСЖ – ознаки погіршення здоров’я (38,3%), слідування особистій меті (34,1%), усвідомлення руйнівного впливу хронічного стресу (31,4%); провідні бар’єри – нестача матеріальних ресурсів (46,9%), несприятливий емоційний стан (26%) та несприятливі навколишні умови (24,8%); найскладніше у дотриманні ЗСЖ – режим праці та відпочинку (35,1%), раціональне харчування (31,1%), фізична активність (21,5%). 3) Провідні практики підтримання здоров’я: побудова планів, постановка цілей (80,4%); дотримання звичного робочого режиму (77%); самостійний пошук інформації щодо подолання психологічних труднощів (68,8%); довірливе спілкуванням із найближчим оточенням (64,5%); увага до гігієни та зовнішнього вигляду (61,4%); перерахування коштів на волонтерські збори (57,9%); ознайомлення із новинами від найближчого оточення» (56%) та помірне звернення до експертних джерел (49,8%); перегляд фільмів / серіалів (53,3%) та прогулянки (43,3%); молитва (37,4%); обізнаність про плейбек-театр (19,6%). 4) Цифровий добробут: проявлено на середньому рівні, цифрова залученість в цілому сприяє позитивним комунікаціям та супроводжує слідування опитаних власній меті. 5) Ставлення до невизначеності: більш чутливими до умов невизначеності виявилися жінки, ті, хто мав досвід минулих невдач і хто потребує соціальної підтримки. 6) Екзистенційні мотивації: найбільш усвідомлені – вміння цінувати миті життя, поважати себе, спрямовуватися у майбутнє, втім, характерними є також тривожність, стрес, виснаження. 7) Досвід у зв'язку з повномасштабним вторгненням: вимушене переселення (25%); психологічні (33,4%), людські (смерть, зниклі безвісті) (27,6%), майнові, фінансові (27%) втрати; правоохоронна діяльність (21,6%); зміни у життєвих пріоритетах (71,2%), усвідомлення спроможності самотужки впоратися з життєвими труднощами (58,5%).

Висновки. Результати потребують подальшої обробки та використовуватимуться для побудови стратегій промоції ЗСЖ у різних середовищах та для різних категорій населення.

Purpose. In wartime, individual behavior significantly affects the health status of citizens, as the basic conditions of health are constantly under attack, and the usual way of life is under the destructive influence of various traumatic factors. Understanding the factors, conditions, and trends in promoting a healthy lifestyle (HLS) in wartime realities requires empirical research. The purpose of the article is to conduct a frequency analysis of the data from the survey “Healthy Lifestyle of Ukrainians during War” to incorporate them into the HLS promoting strategies.

Methods. Data collection (end of 2023—beginning of 2024) was conducted through surveys (random and panel online samples) containing seven blocks and using Google Forms; 6042 cases were included in the analysis.

Results. 1) Sociodemographic characteristics of the sample: men predominate (60%); average age – 38 years; education – mostly higher education (almost 50%) and variations of secondary (40%); professional occupation – most in the field of civil security (44,6%) and social and behavioral sciences (17,9%); geography – predominantly regions in Ukraine distant from the frontline (57,6%) and near-frontline areas (20%); family status – majority lives in families (62%), and alone – 13,2%; monthly income is predominantly low (60%) and average (31,3%); time of taking the survey due to massive missile attacks on Ukraine – mostly during attack-free days (77,5%). 2) Features of HLS: leading health preservation factors – lifestyle (99,8%) and social environment (95,5%); over 50% of respondents currently adhere to HLS; the greatest difficulties in maintaining HLS – during anxiety period, from February to May 2022 (47,7%); almost 40% of respondents understand HLS as both harmful habit cessation, existing beneficial habits adhering, and forming of new ones, while another 28,3% prioritize only harmful habits cessation; leading incentives for HLS adherence – signs of health deteriorating (38,3%), pursuit of personal goals (34.1%), awareness on the destructive impact of chronic stress (31,4%); leading barriers – lack of material resources (46,9%), unfavorable emotional state (26%), and adverse environmental conditions (24,8%); the most challenging aspects of HLS adherence – work-rest regimen (35,1%), rational nutrition (31,1%), physical activity (21,5%). 3) Leading health maintenance (care) practices: making plans, setting goals (80,4%); adhering to a regular work schedule (77%); independent search for information on overcoming psychological difficulties (68,8%); trustful communication with close surroundings (64,5%); attention to hygiene and appearance (61,4%); contributing money to volunteer fundraising (57,9%); keeping informed of news from close circles (56%) and moderate use of expert sources (49,8%); watching movies /series (53,3%) and taking walks (43,3%); prayer (37,4%); awareness on playback theatre (19,6%). 4) Digital well-being: manifested at a moderate level, digital engagement overall fosters positive communication and accompanies respondents’ pursuit of personal goals. 5) Attitudes toward uncertainty: women, those with experience of past failures, and those requiring social support are more sensitive to uncertain conditions. 6) Existential motivations: most realized ones – the ability to value moments of life, respect oneself, and orientation toward the future, yet anxiety, stress, and exhaustion are still the case. 7) Experience related to full-scale invasion: forced displacement (25%); psychological (33,4%), human (death, missing persons) (27,6%), material, financial (27%) losses; law enforcement activity (21,6%); changes in life priorities (71,2%), awareness on the ability to cope independently with life difficulties (58,5%).

Conclusions. The results require further processing and will be used to develop HLS promotion strategies in various settings and population categories.