Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/24726
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorДмитренко, Алла Адамівна-
dc.date.accessioned2024-10-03T09:23:37Z-
dc.date.available2024-10-03T09:23:37Z-
dc.date.issued2023-
dc.identifier.citationДмитренко А. Гастрономічні традиції та їх місце в індустрії туризму: страви із ягід (на матеріалах Ємільчинської ТГ). Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія: Історичні науки. 2023. Т. 34 (73). № 4. С. 110–115. DOI: https://doi.org/10.32782/2663-5984/2023/4.18uk_UK
dc.identifier.urihttps://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/24726-
dc.description.abstractУ статті висвітлюються етнокультурні традиції використання дикорослих ягід у системі гастрономічної культури Ємільчинської громади Житомирської області. Предметом дослідження є місце дикорослих ягід в культурі харчування регіону та перспективи включення страв із ягід в туристичну індустрію. Джерельну базу склали польові етнографічні матеріали, зібрані авторкою у селах означеного регіону упродовж експедиції Ємільчине–2011, організованої Державним науковим центром захисту культурної спадщини від техногенних катастроф. Збір матеріалів здійснювався за авторськими запитальниками. Використані методи контекстологічного аналізу та описово-аналітичний. У статті відзначено, що важливе значення в етнокультурі Полісся здавен займало збирання дикорослих ягід. Наголошено, що основну роль в структурі ягідного збиральництва займали чорниці, менше збирали ягоди лохини, брусниць і журавлини, в незначній кількості – суниці, малину, ожину, калину, бузину. З’ясовано, що традиційно застосовували різні способи переробки і заготівлі ягід: сушіння, тушкування, зберігання у свіжому вигляді. У другій половині ХХ ст. традиційні способи переробки поступились консервуванню з використанням цукру, а тепер – заморожуванню. Відзначено, що ягоди використовувались для виготовлення різноманітних страв – пирогів, книшів, вареників, коржів, киселів, компотів та ін. Показано, що страви із ягід були не тільки в щоденному, а й у святковому та обрядовому меню. Доведено, що свіжоприготовлені і консервовані страви з ягід можуть бути представлені в гастрономічному кошику не тільки Ємільчинської ТГ, а й Житомирщини загалом і використовуватись в системі культурного, зеленого і екологічного туризму. Окремі з них можуть бути представлені і в місцевому переліку нематеріальної культурної спадщини.uk_UK
dc.format.extent110–115-
dc.language.isoukuk_UK
dc.publisherТаврійський національний університет імені В. І. Вернадськогоuk_UK
dc.subjectПоліссяuk_UK
dc.subjectЄмільчинська ТГ Житомирської областіuk_UK
dc.subjectгастрономічна культураuk_UK
dc.subjectдикорослі ягодиuk_UK
dc.subjectкультурний і зелений туризмuk_UK
dc.subjectнематеріальна культурна спадщинаuk_UK
dc.titleГастрономічні традиції та їх місце в індустрії туризму: страви із ягід (на матеріалах Ємільчинської ТГ)uk_UK
dc.typeArticleuk_UK
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.32782/2663-5984/2023/4.18-
dc.citation.issue4-
dc.citation.journalTitleВчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія: Історичні науки-
dc.citation.volume34 (73)-
dc.contributor.affiliationВолинський національний університет імені Лесі Українкиuk_UK
dc.subject.udc392.81:338.48-6:641/642(477.42)uk_UK
Розташовується у зібраннях:Наукові роботи (FH)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
118-123.pdf328,84 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.