Брекзит як чинник локальних і глобальних змін у системі безпеки ЄС

Abstract

Актуальність теми зумовлена тим, що Брекзит, вихід Великої Британії з Європейського Союзу, став значущою подією у політичному та економічному житті Європи й світу. Цей процес викликав зміни внутрішньої політики та економіки Великої Британії, а також вплинув на безпеку ЄС. По-перше, Брекзит створив нові виклики для безпеки ЄС на рівні внутрішньої політики, підвищуючи навантаження на інші країни-члени ЄС у сфері безпеки. По-друге, вихід Великої Британії може негативно вплинути на зовнішню безпеку ЄС, ослаблюючи обороноздатність та єдність Союзу у глобальних справах. Потретє, Брекзит породжує нові виклики у сфері економічної безпеки ЄС, зменшуючи фінансові ресурси для спільних проєктів у цій сфері. По-четверте, він може вплинути на інтеграційні процеси України до ЄС, ускладнюючи її шлях до членства та взаємовідносини з Британією. Брекзит мотивує аналітиків робити прогнози щодо майбутнього держав та окремих сфер, включаючи втрати для економік, долю регіонів та міжнародний авторитет. Також він стимулює формування нового політично-безпекового альянсу між Великою Британією, Україною та Польщею, що стало відповіддю на загострення безпекової ситуації на кордонах України у зв’язку російсько-українською війною. У вступі обґрунтовано актуальність теми, означено мету та завдання, визначено об’єкт та предмет дослідження, сформульовано наукову новизну, виокремлено методологічний інструментарій, окреслено теоретичне та практичне значення отриманих результатів, висвітлено попередню апробацію результатів дослідження та описано структуру роботи. 3 У першому розділі досліджено явище євроскептицизму, яке виявляється у критичному або скептичному ставленні до Євросоюзу, політичної та економічної інтеграції країн Європи та загальноєвропейської політики. Євроскептицизм поширений у різних країнах Європи, особливо виразно у Великобританії, де сприятливі умови для його розвитку створилися через особливе становище країни в Європі та її скептицизм стосовно інтеграційних процесів. Досліджено, що відсутність узгодженого підходу до цієї проблеми та термінології ускладнює розробку єдиної теорії євроскептицизму. Найчастіше науковці користуються концепціями політологів П. Таггарта та А. Щербяка, які розрізняють єврокритиків на помірних та радикальних. Перші виступають проти певних політичних заходів та інституційних аспектів інтеграції, але залишаються прихильниками ідеї єдиної Європи. Другі ж принципово виступають проти проєкту європейської інтеграції та підтримують вихід своїх країн з ЄС. Зазначено, що євроскептицизм є своєрідною течією в європейських державах або варіацією європейського регіоналізму, яку підтримують представники різних політично-ідеологічних напрямків. Прихильники євроскептицизму висловлюють страх щодо можливої втрати національного суверенітету їх держав і тому виступають за підтримку національних держав. Мета євроскептиків в різних країнах також значно відрізняється: деякі пропонують вихід своїх держав з ЄС або єврозони, тоді як інші прагнуть реформувати союз, залишаючись повноцінними його членами. У дослідженні розглянуто політичну стабільність як ефективне функціонування політичної системи та її інститутів, відсутність перешкод у механізмах державної влади та достатня авторитетність. Політична стабільність зумовлена принципами функціонування та розвитку суспільства, взаємодією його підсистем, при цьому зміни та еволюція не призводять до руйнування функціональної єдності та рівноваги структури. Відзначено, що конфлікти у функціонуванні політичної системи вказують на загострення протиріч, але самі 4 за себе не суттєво впливають на її стабільність, якщо існують механізми їх вирішення або локалізації. У другому розділі проаналізовано вплив Брекзиту на стабільність та безпеку у Великій Британії, враховуючи детермінанти та історичний контекст події. Оцінено наслідки у соціально-економічній сфері та вплив на політичну стабільність країни. Зазначено, що вихід Великої Британії з ЄС став безпрецедентною подією, що викликала розкол у суспільстві та активізувала боротьбу між євроскептиками та єврооптимістами. Майбутні дослідження в цій області можуть розглядати подальші наслідки для ЄС після Брекзиту та вимагатимуть нових теоретико-методологічних підходів. Відзначено, що Велика Британія втратила свій вплив у вищих політичних органах ЄС та має ускладнений доступ на ринки ЄС. Також відзначено тенденцію відтоку іноземних інвестицій, але є деякі позитивні аспекти, такі як припинення щорічних внесків до бюджету ЄС. Однак економічні наслідки Брекзиту залишаються невизначеними, і складно прогнозувати їхній вплив на майбутній розвиток країни. Також розглянуто проблему регіоналізації Великої Британії, де ключову роль відіграють Шотландія, Ірландія та Гібралтар. Зазначено, що хоча ймовірність розпаду Британського Королівства дуже незначна, історично складені відносини між регіонами залишаються актуальними. Передбачається, що буде здійснена переструктуризація відносин між Лондоном і регіонами, що вимагатиме досягнення компромісу. Брекзит сильно вразив Шотландію, можливо, навіть більше, ніж інші регіони, збільшивши підтримку місцевого автономізму та активізувавши шотландських націоналістів, які пропагують ідею незалежності. У третьому розділі проаналізовано вплив Брекзиту на Європейський Союз, зокрема на погляди євроскептиків, безпекову політику та відносини між державами-членами. Зазначено, що Брекзит стимулював значні трансформації в економічній політиці ЄС, її бюджеті та ринках. Вихід Великої Британії також призвів до перерозподілу фінансових ресурсів та підняв питання про 5 ефективність самого ЄС. Крім економічного впливу, Брекзит порушив політичну стабільність ЄС, під сумнів поставивши майбутнє самого союзу. Неоднозначна політична угода між Великою Британією та ЄС спричинила напругу, але не вирішила всі питання. Недостатня конкретність та зобов'язання у політичній декларації також стають викликом для подальших переговорів щодо майбутнього партнерства. Проаналізувавши євроскептицизм у Європейському Союзі, зроблено висновки, що функції та завдання інституцій ЄС фіксуються в договорах, проте на неформальному рівні кожна з них відповідає за певний процес в організації. Інтенсивність та швидкість інтеграції залежать від Європейської ради та Європейського парламенту. Євроскептицизм переважно поширюється політичними лідерами та популістами, які можуть мати зв'язки з Росією, але водночас вони самі є механізмом регулювання цього процесу. Щодо безпекової політики, з моменту створення в 1999 році Спільної безпекової політики ЄС відбулася значна еволюція. Акцент зміщується від цивільних аспектів до військових, що відображається в більшій увазі до військових можливостей та розвитку потенціалу ЄС у сфері військового планування та проведення операцій. Проєкти, такі як Постійне структуроване співробітництво (PESCO) та Європейський оборонний фонд, підтверджують свою життєздатність і сприяють зміцненню національних оборонних потенціалів держав-членів ЄС. Вихід Великої Британії з ЄС викликав прискорення росту євроскептицизму, що загрожує зміцненню дезінтеграційних тенденцій в ЄС. Це призвело до переосмислення подальшої інтеграції та послаблення позицій ЄС на міжнародній арені. Брекзит також спричинив перегрупування сил в організації та руйнацію впливової "трійки" країн, що володіли найбільшими правами в ЄС. Процес виходу Великої Британії з ЄС може послужити мотивацією для інших держав-членів у майбутньому. Щодо можливих причин виходу, важливими факторами є суперечлива політика ЄС, втрата національної ідентичності та фінансові внески, а також невиконання поставлених цілей. У цьому контексті, вихід Польщі з ЄС, або "Полекзит", може стати найбільш 6 ймовірним сценарієм, спричиненим конфліктом між Польщею та ЄС. Однак наразі такий сценарій малоймовірний, оскільки більшість поляків підтримують членство в ЄС, і вихід Польщі порівнюється з поверненням до впливової сфери Росії, що викликає значне обурення серед прихильників європейської інтеграції. У четвертому розділі досліджено взаємини між Україною та Великою Британією періоду 1991-2023 рр., які були відзначені нестабільністю та суперечностями, спричиненими переважно непослідовністю української влади у втіленні європейського курсу, який був оголошений як стратегічна мета внутрішніх демократичних реформ та зовнішньополітичного орієнтування України. Критика української влади на Заході за порушення демократичних принципів, верховенства права та прав людини з початку 2000-х років призвела до серйозних ускладнень у дипломатичних відносинах України з Великою Британією та іншими західними партнерами. Позитивна динаміка відносин між Україною та Великою Британією зазнала певного згасання під час кризи довіри в двосторонніх стосунках. В умовах цієї кризи Україна не отримала від Великої Британії послідовної підтримки свого євроінтеграційного курсу. З економічного погляду, наслідки Брекзиту для України не будуть настільки серйозними, оскільки взаємозв'язки між країнами не були настільки глибокими. Принципове значення матиме не сам вплив Брекзиту на двосторонні відносини, а його наслідки для функціонування ЄС у зовнішньополітичній та безпековій сферах. Україна розвивала свої стосунки з Європейським Союзом з 1992 року та висловила бажання стати його членом. Набуття підтримки від Європейського Союзу було критично важливим для України, і швидкість розгляду заявки на членство – від подання в лютому 2022 року до рішення про початок переговорів в грудні 2023 року – була відповіддю на російсько-українську війну, з якою стикнулися не тільки Україна, але й весь світ. У висновках узагальнено основні результати дослідження. 7 Наукова новизна роботи полягає в тому, що на основі комплексного політологічного аналізу схаратеризовано та здійснено SWOT-аналіз Брекзиту як чинника локальних і глобальних змін у системі безпеки та стабільності ЄС, зокрема такі: уперше: − проведено SWOT-аналіз впливу Брекзиту на стабільність та безпеку у Великій Британії, висвітлено основні фактори та історичний контекст цієї події. Досліджено наслідки у соціально-економічній сфері, а також вплив на політичну стабільність та безпеку у Британії та ЄС. Встановлено, що країна втратила свій вплив у вищих політичних органах ЄС та стикається з ускладненим доступом на ринки ЄС, що спричинило тенденцію відтоку іноземних інвестицій; − виділено проблему регіоналізації Великої Британії, де важливу роль відіграють Шотландія, Ірландія та Гібралтар. Навіть при малоймовірному розпаді Британського Королівства, історично складні відносини між регіонами залишаються актуальними. Прогнозується перегляд відносин Лондона з регіонами та необхідність досягнення компромісу, особливо з урахуванням вразливості Шотландії до наслідків Брекзиту, що збільшила підтримку незалежності та активізувала шотландських націоналістів; − підкреслено, що вихід Великої Британії з ЄС призвів до прискореного зростання євроскептицизму, що загрожує посиленню дезінтеграційних тенденцій у ЄС. Ця подія також призвела до переосмислення подальшої інтеграції та ослабила позиції ЄС на міжнародній арені, що відобразилося у руйнації впливової "трійки" країн в організації. Мотиви, що спонукали Велику Британію до виходу, можуть послужити стимулом для інших держав-членів у майбутньому, що порушує стійкість інтеграційного процесу ЄС; − досліджено вплив повномасштабної війни РФ проти України, яка спровокувала нові виклики для безпеки ЄС і глобальної безпеки. Важливим етапом стало створення нового політично-безпекового альянсу між Великою Британією, Україною та Польщею – нового військово-політичного формату 8 трьохсторонньої співпраці для протидії російській загрозі та спільної роботи на користь європейської безпеки, у контексті загострення безпекової ситуації на українських кордонах та активного постачання зброї Україні; уточнено: − поняттєво-категорійний апарат у сфері міжнародних відносин, зокрема, досліджено євроскептицизм як критичне ставлення до Євросоюзу та його інтеграційних процесів, виокремлено основні концепції британських політологів, які класифікують євроскептиків на помірних і радикальних; − визначення політичної стабільності як ефективне функціонування політичної системи та відсутність перешкод у механізмах державної влади. Підкреслено, що конфлікти у функціонуванні політичної системи виступають як індикатор загострення протиріч, проте їх вирішення через інституційні або правові механізми не суттєво впливає на її стабільність; набули подальшого розвитку: − дослідження стратегії Спільної безпекової політики ЄС, яка переходить від акценту на цивільні аспекти до військових, виявляючи інтерес до військових можливостей та розвитку військового потенціалу ЄС, що підкреслює бажання ЄС зміцнити свою роль як глобального гравця у сфері безпеки; − вивчення перспектив ЄС у сфері оборони та безпеки, включаючи подальше поглиблення внутрішнього співробітництва та розвиток нових форматів співпраці з існуючими партнерами, таких як проєкти Постійного структурованого співробітництва (PESCO) та Європейський оборонний фонд та інші; − аналіз можливого виходу Польщі з ЄС (Полекзит), зазначено, що конфлікт між Польщею та ЄС щодо пріоритетності законодавства ЄС може бути причиною, але зараз цей сценарій малоймовірний через підтримку ЄС стабільності Польщі; 9 − фактори, що можуть спонукати держави до виходу з ЄС, такі як політика, що не відповідає національним інтересам, втрата національної ідентичності, значні внески та невиконання поставлених цілей. Однак зауважено, що процес виходу може бути складним через необхідність перегляду угод, що може затримати деякі держави-члени; − аналіз впливу Брекзиту на Європейський Союз, у тому числі на позиції євроскептиків, безпекову політику та відносини між державами-членами. Брекзит спровокував трансформації у спільній економічній політиці ЄС та Єврозоні, призвівши до перерозподілу бюджетних коштів; − періодизація взаємин між Україною та Великою Британією у період з 1991 по 2023 роки, зауважено, що відносини були нестабільними та суперечливими через непослідовність української влади у втіленні європейського курсу. З практичного погляду матеріали дисертації розширюють наукові уявлення про Брекзит як чинник локальних і глобальних змін у системі безпеки та стабільності Європейського Союзу; специфіки позицій єввроскептиків та зміни в інституціях ЄС після Брекзиту. Отримані результати дослідження можуть бути застосовані в підготовці наукових праць, навчальних посібників та спецкурсів з суспільно-політичних наук, питань міжнародного співробітництва та євроінтеграції (наприклад дисциплін «Міжнародна взаємодія у сфері інформаційної безпеки», «Аналіз та прогнозування зовнішньої політики країн та регіонів», «Міжнародні інституції з питань безпеки в регіоні», «Зовнішня політика України та національні інтереси», «Регіональні системи колективної безпеки» й ін.). Також матеріали дисертації можуть бути використані для підвищення ефективності співпраці України, ЄС, Польщі, Великої Британії у питаннях безпеки та стабільності в Європі; розроблення стратегії розвитку міждержавних відносин як з позиції євроінтеграції, так і з огляду на зростання кількості євроскептиків