Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/24546
Повний запис метаданих
Поле DC | Значення | Мова |
---|---|---|
dc.contributor.advisor | Пикалюк, Василь Степанович | - |
dc.contributor.advisor | Шевчук, Тетяна Яківна | - |
dc.contributor.author | Ющук, Ганна Львівна | - |
dc.date.accessioned | 2024-07-30T10:16:55Z | - |
dc.date.available | 2024-07-30T10:16:55Z | - |
dc.date.issued | 2024 | - |
dc.identifier.citation | Ющук Г. Л. Особливості лабораторного статусу хворих на COVID-19 залежно від віку та супутньої паталогії : дис. на здобуття наук. ступеня доктора філософії: 091 – Біологія. Луцьк, 2024. 155 с. | uk_UK |
dc.identifier.uri | https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/24546 | - |
dc.description.abstract | COVID-19 – гостре інфекційне захворювання, спричинене вірусом SARS-CoV-2. Перважна більшість пацієнтів мають клінічні симптоми. Хворі на COVID-19 поділяються залежно від перебігу захворювання та симптоматики на легкі, середньої тяжкості, тяжкі та критичні. Основними критеріями поділу пацієнтів є рівень ураження легень і вираженість запального процесу [234].Тому саме розвиток пневмонії при COVID-19 є поширеною причиною ушпиталення та високого відсотка смертності. Використання комп’ютерної томографії (КТ) відіграє ключову роль у визначенні наявності та тяжкості пневмонії у пацієнтів із COVID-19 [1; 178]. На сьогодні комп’ютерна томографія доступна не у всіх відділеннях невідкладної допомоги [47]. Крім того, приміщення КТ є зоною високого ризику нозокоміальної передачі COVID-19 [75]. Тому існує потреба у швидких, дешевих і загальнодоступних гематологічних біомаркерах для спрощення процесу своєчасної діагностики та ефективного лікування пацієнтів на COVID-19. Метою дисертаційної роботи було дослідити особливості лабораторного статусу у хворих на COVID-19 залежно від віку, статі, наявних супутніх патологій та розробити прогностичну модель стратифікації перебігу коронавірусного захворювання у пацієнтів. Відповідно до мети дослідження сформульовано такі завдання: 1) проаналізувати вікові й статеві популяційні характеристики хворих на коронавірусну інфекцію; 3 2) дослідити лабораторні показники крові у хворих на COVID-19 з урахуванням статевої приналежності; 3) встановити особливості лабораторних показників крові у хворих на коронавіросну інфекцію залежно від віку та супутніх патологій; 4) з'ясувати результати гематологічних, біохімічних та гемостазиологічних показників крові у хворих на коронавірусну інфекцію різного ступеня тяжкості перебігу; 5) вивчити особливості лабораторних показників крові в ушпиталених пацієнтів із підтвердженим COVID-19 та їх значення для прогнозування перебігу захворювання; 6) на основі логістичного регресійного аналізу початкових гематологічних показників крові побудувати прогностичну модель імовірного клінічного перебігу COVID-19 для диференціювання подальшої терапії коронавірусних хворих. З-поміж хворих на COVID-19 із летальним завершенням перебігу інфекції превалювали пацієнти похилого та старечого віку. Серед одужалих переважали хворі середнього та похилого віку жіночої статі. Встановлено більший відсоток одужалих жінок порівняно з чоловіками. Основними супутніми патологіями в ушпиталених пацієнтів із коронавірусною інфекцією були захворювання серцево-судинної системи (гіпертонічна та ішемічна хвороби серця, кардіо- та склероз аорти, недостатність мітрального клапана), метаболічні дисфункції (ожиріння, цукровий діабет), захворювання дихальної (пневмонія) та нервової (деменція) систем. У 85% хворих на COVID-19 із летальним завершенням інфекції зафіксовано наявність супутньої патології, з них у 62,32% обстежуваних в анамнезі виявлено декілька супутніх захворювань. У групі одужалих встановлено менший відсоток осіб із декількома супутніми патологіями (17,27%). Таким чином, підвищені ризики тяжкого перебігу COVID-19 і його летального завершення були пов’язані з чоловічою статтю, похилим і старечим віком, наявністю декількох супутніх патологій. 4 Для лабораторних показників хворих на коронавірусну інфекцію характерні лейкоцитоз, нейтрофілія та підвищений NLR. Вищі значення лейкоцитів, нейтрофілів (Neut#, Neut%) та NLR превалювали у групі пацієнтів без супутніх патологій. Така особливість, імовірно, може бути пояснена більшими реактивними потенціями імунної системи таких осіб у відповідь на проникнення в організм вірусу SARS-CoV-2. У хворих на COVID-19 встановлено збільшення з віком (від молодого до старечого) абсолютних значень D-димеру, розрахункового індексу Dдимер/фібриноген (від похилого до старечого віку), а також концентрації сечовини (від молодого до старечого). Обстежувані молодого віку мають нижчі показники лактату й лактатдегідрогенази. У хворих із летальним завершенням перебігу COVID-19 лабораторно діагностована лімфопенія, лейкоцитоз й нейтрофілія, тромбоцитопенія, збільшення IG# та інтегральних індексів (NLR, d-NLR, IGLR×100, SII), підвищення біохімічних показників (аспартатамінотрансферази, лактатдегідрогенази, креатинінфосфокінази, сечовини, креатиніну, глюкози, лактату та рівня С-реактивного білка) та значень гемостазу (D-димера, фібриногену, D-димера/фібриногену, міжнародного нормалізованого відношення, активованого часткового тромбопластинового часу, розчинних фібрин-мономерних комплексів). Відмінну діагностичну точність для прогностичного диференціювання методом ROC-аналізу можливих результатів завершення перебігу COVID-19 (летальність – одужання) зафіксовано для нейтрофілів (>5,8 абс. од.), NLR(>7,36 ум. од.), SII (>1407 ум. од.), креатинінфосфокінази (>165 Од/л), D-димер (>234 мг/дл), розчинних фібрин-мономерних комплексів (>4,2 мг/100 мл). Добру діагностичну точність – для лімфоцитів (≤0,8 абс. од.), IGLR×100 (>3,79 ум. од.), Cреактивного білка (>44,5 мг/л), сечовини (>6,29 ммоль/л) та Dдимер/фібриноген (>40,6 ум. од.). У пацієнтів із тяжким перебігом COVID19, порівняно з легким, зафіксовано більшу кількість паличкоядерних нейтрофілів та розчинних фібрин-мономерних комплексів, меншу 5 концентрацію тромбоцитів та рівня d-NLR. Ризик смертності (прогнозування летальність – одужання) корелює з рівнем NLR (підвищення значень показника на умовну одиницю збільшує ризик смертності для пацієнтів у 1,42 рази) та D-димер (у 1,02 рази при підвищенні значень показника на 1 мг/дл). За результатами багатофакторного логістичного регресійного аналізу ризик настання летальності у хворих із COVID-19 (прогнозування летальність – одужання з тяжким перебігом) статистично достовірно асоціювався зі значеннями показників NLR (при підвищенні значень показника на умовну одиницю ризик зростає у 1,77 рази) та C-реактивного білка (при підвищенні значень на мг/мл ризик настання летальності збільшується у 1,02 рази). Ризик тяжкого перебігу захворювання статистично достовірно пов’язаний із кількістю паличкоядерних нейтрофілів (при збільшенні на абсолютну одиницю у 4,96 рази). Розроблена авторська модель послідовного превентивного прогнозування перебігу коронавірусної інфекції з використанням предикторів NLR, dNLR, IGLR×100, PLR, SII. Практична апробація демонструє, що запропонована модель є ефективним методом диференціювання алгоритму терапії у хворих на COVID-19. | uk_UK |
dc.language.iso | uk | uk_UK |
dc.publisher | Волинський національний університет імені Лесі Українки | uk_UK |
dc.relation.uri | http://ra.vnu.edu.ua/spetsializovani-vcheni-rady/razovispetsializovani-vcheni-rady/yushhuk-ganna-lvivna/ | uk_UK |
dc.subject | COVID-19 | uk_UK |
dc.subject | COVID-19 | uk_UK |
dc.subject | жінки | uk_UK |
dc.subject | чоловіки | uk_UK |
dc.subject | вік | uk_UK |
dc.subject | лабораторна діагностика | uk_UK |
dc.subject | гематологічні | uk_UK |
dc.subject | біохімічні | uk_UK |
dc.subject | гемостазиологічні показники крові | uk_UK |
dc.subject | прогнозування | uk_UK |
dc.title | Особливості лабораторного статусу хворих на COVID-19 залежно від віку та супутньої паталогії | uk_UK |
dc.type | Dissertation | uk_UK |
thesis.degree.department | Разова спеціалізована вчена рада | - |
thesis.degree.discipline | 091 Біологія | - |
thesis.degree.grantor | Волинський національний університет імені Лесі Українки | - |
thesis.degree.level | Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії | - |
thesis.degree.name | Доктор філософії | - |
dc.contributor.committeeMember | Бойко, Петро Костянтинович | - |
dc.contributor.committeeMember | Мотузюк, Олександр Петрович | - |
dc.contributor.committeeMember | Валецький, Юрій Миколайович | - |
dc.contributor.committeeMember | Лаповець, Любов Євгенівна | - |
dc.contributor.committeeMember | Грищук, Леонід Андрійович | - |
dc.coverage.country | UA | uk_UK |
dc.subject.udc | 616.9-036.21/.22(043.5) | uk_UK |
Розташовується у зібраннях: | Дисертації (ВНУ) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
YUshhuk_2024.pdf | Дисертація Ющук Г. Л. | 2,1 MB | Adobe PDF | Переглянути/відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.