Євроатлантична інтеграція України в контексті збройної агресії Росії

Abstract

В процесі написання бакалаврської роботи досліджено теоретичні та методичні основи міжнародної інтеграції. Інтеграція визначається як складний процес об'єднання країн для спільного вирішення економічних, політичних, соціальних і культурних завдань. Інтеграція відбувається через усунення бар'єрів у торгівлі, координацію політик та розвиток спільних інституцій, що дозволяє країнам ефективніше долати виклики глобалізації. Дослідження міжнародної інтеграції вимагає комплексного підходу, що включає загальнонаукові методи (аналіз і синтез) та спеціальні методи (івент-аналіз, статистичний, прогностичний тощо). Це забезпечує всебічну оцінку співпраці між країнами, зокрема між Україною та НАТО, враховуючи історичні, політичні та економічні аспекти. В роботі досліджено історію створення та розвитку НАТО, яке було створено для протидії експансії СРСР та сприяння політичній інтеграції. НАТО адаптувалося до змін, включаючи холодну війну, падіння СРСР, балканські конфлікти, боротьбу з тероризмом та сучасні загрози. Аналізується структура НАТО, яка зберігає суверенітет країн-членів і забезпечує їх ефективну роботу через структури в Брюсселі. Основні напрямки діяльності НАТО спрямовані на забезпечення колективної безпеки та обороноздатності своїх членів, адаптацію до нових глобальних викликів та миротворчі місії. Особлива увага приділена аналізу політичного діалогу між Україною та НАТО після 2014 року у контексті російської агресії. НАТО засудило анексію Криму та підтримувало територіальну цілісність України, зміцнюючи військову присутність у Східній Європі та надаючи військову допомогу Україні. Запровадження Ради Україна – НАТО підкреслило зростання політичних зв'язків та інтеграцію України до Альянсу. Досліджено процес запровадження стандартів НАТО в Україні для підвищення боєздатності та сумісності зі Збройними Силами НАТО. Визначено основні виклики, серед яких недостатня мовна підготовка персоналу, фінансові обмеження та потреба у подальших капітальних вкладеннях у військово-промисловий комплекс. Проаналізовано значну допомогу країн НАТО Україні у протистоянні збройній агресії Росії. Спочатку надаючи навчання та несмертельне обладнання, країни НАТО з часом збільшили військову допомогу, включаючи летальну зброю. Важливими викликами залишаються постачання боєприпасів та іншого стратегічного обладнання. Аналіз відносин Україна – НАТО включає розгляд перспектив прискореного вступу України до Альянсу після анексії Криму 2014 року та повномасштабне російське вторгнення на українські території у 2022 році. Незважаючи на політику "відкритих дверей" НАТО, багато країн побоюються ескалації конфлікту з Росією.