Вплив психологічного клімату сім’ї на успішність дітей із ЗПР у молодшому шкільному віці

Abstract

Кваліфікаційна робота присвячена вивченню особливостей дітей молодшого шкільного віку, які мають діагноз затримка психічного розвитку. Та вплив сімейного клімату на успішність таких дітей у школі. Робота складається з 2 розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Перший розділ присвячено загальним передумовам та складовим психічного розвитку дитини та її нервової системи. Нами було визначено, що в основі психологічного розвитку лежить стратегія, яка впливає на те, як вибудовується навчально-виховний процес. Aдже, ціллю є потребa пояснити вікові зміни, які відбувaються з дітьми та дорослими. Власне, самa психологія розвитку, володіє певним методом наукового дослідження, який склaдається з оцінки біологічних та соціальних процесів, які формують, як стабільні так, і змінні характеристики поведінки протягом усього людського життя. Розвиток характеризується в основному якісним измінами, появою новоутворень, нових механізмів,процесів і структур. Розвиток –це складний регресивно-еволюційний поступальний рух, в ході якого в самій людині (у формі особистості) відбуваються прогресивні і регресивні інтелектуальні, особистісні,поведінкові та активні зміни. Також здіснили порівняльну якісну характеристику особливостей функціонування та розвитку нормотипових дітей та дітей із ЗПР. Дослідження особливостей психічного розвитку дітей із ЗПР необхідно підходити диференційовано із обов'язковим врахуванням форми затримки, тому що порушення пізнавальних процесів при різних формах проявляються по різному. Також дослідили різні види сімейного клімату, та те як той чи інший фон може впливати на розвиток дітей. І визначили, що клімат в сім'ї має вплив на рівень безпеки, на відчуття хорошої прив'язаності, впливає на самооцінку, але в меншій мірі впливає на здатність до навчання, і відповідно на успішність. Адже успішність більше залежить від рівня уміння навчатись, від різних факторів, зокрема і від особливостей ураження та викривлень роботи головного мозку. Другий розділ кваліфікаційної роботи було присвячено емпіричному дослідженню. Дослідження даної тематики є надзвичайно складним процесом, адже, часто сім'ї, де виховуються діти з відхиленим розвитком, бувають замкнуті, вони обмежують своє спілкування навіть із близькими для них людьми, з друзями. Участь у дослідженні взяли 23 родини (це 40 осіб дорослого віку) та 23 дитини віком 8-10 років. Батькам були запропоновані три тестові методики, які були спрямовані на вивчення сімейного клімату, на те чи розуміють батьки свою дитину, як вони впливають на розвиток дитини, та методику, яка визначала рівень емоційного виснаження у батьків. Для дітей ми використали тест діагностики відхилень у розумовому розвитку молодших школярів та старших дошкільників (Стадненко Н. А., Іляшенко Т. Д., Борщевська Л. В, Обухівська А. Г.). Визначили, що у їхніх сім'ях нормальний психологічний клімат, з переважаючим позитивним настроєм, хоча й є деякі негативні фактори у 20% опитаних. В особистих розмовах батьки зазначають, що виникають матеріальні труднощі; бувають конфлікти через втому на роботі; загальне невдоволення чимось. Але у кожному випадку вдається швидко вирішити конфлікт. В сім'ї прийнято вибачатись та багато розмовляти. Нестабільний клімат в родині з мінливим настроєм визначили найбільша кількість досліджуваних – 52,5%. Така картина часто спостерігається в сім'ях, де починається розчарування в партнері та присутня напруга в стосунках. А на успішність дитини впливає рівень пошкодження мозку, можливості до навчання у школі.