Психологічні особливості опікунської сім’ї

Abstract

Кваліфікаційна робота присвячена вивченню сутності поняття «опіка». А саме психологічному компоненту даного явища. Насправді в сучасній літературі представлено соціальний підхід до опіки та опікунських сімей, педагогічний, а психологічний підхід розкрито недостатньо. Тому ми здійснили у своїй роботі аналіз робіт, що стосуються особливостей впливу раннього негативного досвіду на особистість дитини. Адже, діти, які опинились в опікунській сім'ї, мають у багажі значний травматичний досвід та переживання. Пережиті в дитинстві стреси, формують біологію людині, зокрема, ранні стреси, призводять до розвитку різноманітних хвороб. Часто пережитий стрес стає в подальшому фоном того, як ці діти вибудовують стосунки з іншими людьми. Тому опікуни повинні бути готові до того, що в майбутньому зіштовхнуться з різноманітними питаннями та труднощами. Визначили, що опіка й виховання пов’язані між собою як два основні чинники розвитку людини: причому опіка – це постійна допомога в задоволенні матеріально-психологічних потреб у межах планово і свідомо організованих опікунських дій, а виховання – це створення умов для повного розвитку особистості. Травматизація, особливо в ранньому віці впливає на можливість засвоєння соціального досвіду та світогляду загалом. Дослідження говорять про те, що ранній травматичний досвід, часто стає підґрунтям для виникнення депресії, високого рівня тривоги; впливає на когнітивні здібності. Вивчили особливості впливу сім'ї та труднощі, з якими стикаються батьки-опікуни. Опікунська сім'я це складне соціальне явище, в якому взаємодіють опікуни та діти. У кожного свої особливості, погляди на життя та виховання. Тому аби дітям було комфортно, важливо враховувати свої знання, можливості та бажання дарувати не лише матеріальні речі, а й забезпечувати психологічні моменти, відчуття безпеки, любові та прийняття. Також ми розкрили особливості роботи психолога із опікунськими сім'ями. Робота з опікунськими сім’ями має свою специфіку і повинна враховувати потреби та проблеми, з якими стикаються опікуни та піклувальники, а також їх вік та спроможність створити умови для повноцінного розвитку дитини. Сьогодні державою розглядаються можливості організації соціальнопедагогічної роботи з опікунськими сім’ями, зокрема передбачається соціальний супровід таких сімей, який повинні здійснювати фахівці центрів соціальних служб для дітей, сім’ї та молоді. Психологічні методи роботи з опікунською сім’єю передбачають, в першу чергу, діагностування проблем та потреб дитини та її опікунів(піклувальників) (різні діагностики, тести, проективні методики, консультування). По-друге, включають такі методи, як психодрама, що дозволяє створити умови для вираження почуттів; ігрова терапія, що спрямована на залучення дітей до різноманітних ігрових ситуацій; сімейна психотерапія, у процесі якої здійснюється пошук та усунення причин емоційних розладів та непорозумінь у сім’ї. Здійснили емпіричне дослідження особливостей опікунської сім'ї. Визначили, що сім'ї дуже різні. Та все ж можна виділити основні їх ознаки. Опікунів, які зазвичай є старшими за віком людьми, турбує рівень фізичного здоров'я та самопочуття та фінансова спроможність. Більшість із опікунів зазначають, що факт опікунства, це вимушена міра, вибір без вибору. Опікунам достатньо важко вибудовувати стосунки з дітьми та довіру. Діти часто мають проблеми у школі, відстають у розвитку через соціальну занедбаність, невмотивовані. Через такі фактори у опікунів з'являється втома, виснаження та відчуття провини.