Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/24181
Назва: | Типологія синтаксичних парадигм у сучасній лінгвістичній теорії |
Автори: | Межов, Олександр Григорович Костусяк, Наталія Миколаївна Здіховська, Тетяна Вікторівна |
Бібліографічний опис: | Межов О. Г., Костусяк Н. М., Здіховська Т. В. Типологія синтаксичних парадигм у сучасній лінгвістичній теорії. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія : Філологія. Журналістика. 2024. Т. 35 (74). № 1. Ч.1. С. 46–52. DOI : https://doi.org/10.32782/2710-4656/2024.1.1/08. |
Журнал/збірник: | Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія : Філологія. Журналістика |
Випуск/№ : | 1, ч.1 |
Том: | 35 (74) |
Дата публікації: | бер-2024 |
Дата внесення: | 4-чер-2024 |
Видавництво: | Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського |
Країна (код): | UA |
DOI: | https://doi.org/10.32782/2710-4656/2024.1.1/08 |
УДК: | 811.112.2'367.2/.3 |
Теми: | речення комунікативна парадигма формально-синтаксична парадигма семантико-синтаксична парадигма синтаксична категорія синтаксична одиниця синтаксична парадигма |
Діапазон сторінок: | 46–52 |
Короткий огляд (реферат): | У статті здійснено комплексний аналіз синтаксичних реченнєвих парадигм в українській мові з опертям на сучасні парадигматичні концепції; визначено поняття синтаксичної парадигми; проаналізовано основні підходи до виділення синтаксичних парадигм у сучасній лінгвістичній теорії; схарактеризовано формально-граматичні, семантико-синтаксичні та комунікативні парадигми речення у взаємозв’язку з відповідними синтаксичними категоріями; виявлено лексико-граматичні засоби репрезентації синтаксичних парадигм на матеріалі сучасної української мови. Сучасне розуміння синтаксичної парадигми пов’язане з утвердженням в українському мовознавстві багатоаспектного підходу до аналізу синтаксичних одиниць з виокремленням трьох основних аспектів речення: формально-синтаксичного, семантико-синтаксичного і комунікативного. Відповідно об’єктами граматичних студій стають формально-синтаксичні, семантико-синтаксичні та комунікативні парадигми речення, кожна з яких має свою внутрішню диференціацію. Формально-синтаксична парадигма речення охоплює часову, модальну, видову, особову, числову й родову підпарадигми, пов’язані з граматичними категоріями центральних частин мови – дієслова та іменника. Субстанційну семантико-синтаксичну парадигму формують такі підпарадигми, як суб’єктна, об’єктна, інструментальна, локативна та адресатна, представлені семантичними і морфологічними варіянтами. Предикатна семантико-синтаксична парадигма містить елементарні прості речення із предикатами дії, процесу, стану, якості, кількості та неелементарні прості речення з адвербіальними, атрибутивними й модальними синтаксемами. Комунікативна парадигма речення у широкому розумінні являє собою декілька комунікативних варіянтів його реалізації (розповідна, питальна, спонукальна та ін.), зумовлених з одного боку, комунікативною метою повідомлення, з іншого, видозмінами того самого висловлення, тобто його актуальним членуванням на тему й рему. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/24181 |
Тип вмісту: | Article |
Розташовується у зібраннях: | Наукові роботи (FFG) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
2710-4656/2024.1.1/08.pdf | 332,51 kB | Adobe PDF | Переглянути/відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.