Особливості фізичної підготовленості юних спортсменів із порушеннями постави

Abstract

Актуальність на сьогодні проблеми нефіксованих порушень опорно-рухового апарату спортсменів розкривають результати наукових досліджень щодо визначення поширеності порушення постави у фронтальній і сагітальній площинах й особливостей порушень опорно-рухового апарату юних спортсменів-представників різних видів спорту Мета дослідження – вивчити особливості фізичної підготовленості юних спортсменів із порушеннями постави. Для досягнення мети роботи підібрано адекватні методи дослідження: теоретичні, емпіричні та математико-статистичні методи. Установлено, що і в спортсменів, і в спорт-сменок 12 та 13, а також 13 й 14 років із порушеннями стану біогеометричного профілю постави статистич-но значущих (p > 0,05) відмінностей між середніми показниками статичної витривалості м’язів немає, натомість показники спортсменів є статистично значущо (p < 0,05) вищими за показники спортсменок такого самого віку. Потрібно зазначити, що серед спортсменів 12–14 років із порушеннями стану біогеометричного профілю постави простежено поступове зростання середньої статичної витривалості м’язів передньої частини тулуба та ніг, а саме із 12 до 13 років – на 2,22 %, із 13 до 14 років – на 1,21 %, а також зростання статичної витривалості м’язів задньої частини тулуба та ніг, а саме із 12 до 13 років – на 2,09 %, із 13 до 14 років – на 2,35 %. У ході опрацювання дослідницьких даних установлено коливання статичної витривалості м’язів передньої частини тулуба та ніг експериментованих спортсменів у діапазоні від 137 с в обстеженого 12 років із порушеннями в сагітальній площині (плоска спина) та низьким рівнем біогеометричного профілю постави до 148 с в обстеженого 14 років із порушеннями у фронтальній площині (сколіотична постава) і середнім рівнем біогеометричного профілю постави. Серед досліджуваних спортсменів мінімальний показник статичної витривалості м’язів задньої частини тулуба й ніг на рівні 137 с зафіксовано у дванадцятирічного спортсмена з порушеннями в сагітальній площині (плоска спина) і низьким рівнем біогеометричного профілю постави, а максимальний на рівні 152 с у чотирнад-цятирічного спортсмена з порушеннями у фронтальній площині (сколіотична постава) та середнім рівнем біогеометричного профілю постави. Перспективи подальшого наукового пошуку можливі щодо питань, пов’язаних із розробкою науково обґрунтованої технології корекції порушень біомеханічних властивостей стопи спортсменів на етапі початкової підготовки засобами фізичної реабілітації.Topicality. Today, the problems of non-fixed disorders of the musculoskeletal system of athletes reveal the results of scientific research devoted to determining the prevalence of postural disorders in the frontal and sagittal planes and the characteristics of disorders of the musculoskeletal system of young athletes representing various sports. The Objective of the Study is to study the peculiarities of physical fitness of young athletes with posture disorders. To solve the purpose of the work, adequate Research Methods were selected: theoretical, empirical and mathematical-statistical methods. It was found that in male and female athletes aged 12 and 13 years old, as well as 13 and 14 years old with disorders of the biogeometric profile of posture, there are no statistically significant (p <0,05) differences between the average indicators of static muscle endurance, but there are statistically significant differences (p <0,05) in athletes of the same age. It should be noted that among athletes aged 12–14 years old with disorders of the state of the biogeometric profile of posture, a gradual increase in static endurance of the muscles of the front part of the trunk and legs was traced, namely, from 12 to 13 years by 2,22 %, from 13 to 14 years by 1,21 %, as well as an increase in static endurance of the muscles of the back of the trunk and legs, namely – from 12 to 13 years old by 2,09 %, from 13 to 14 years old by 2,35 %. During the processing of research data, the indicators of static endurance of the muscles of the front part of the trunk and legs were established in athletes in the range from 137 seconds at the age of 12 years with impairments in the sagittal plane (flat back) and a low level of the biogeometric profile of posture up to 148 seconds in athletes aged 14 years old with impairments in the frontal plane (scoliotic posture) and the average level of the biogeometric posture profile. Among the studied athletes, the minimum indicator of static endurance of the muscles of the back of the trunk and legs at the level of 137 seconds was recorded in 12-year-old athletes with disorders in the sagittal plane (flat back) and a low level of biogeometric profile of posture, and the maximum at the level of 152 seconds – in fourteen-year-old athletes with impairments in the frontal plane (scoliotic posture) and the average level of the biogeometric posture profile. Prospects for Further Scientific Studies are possible in issues related to the development of a scientifically grounded technology for correction of violations of the biomechanical properties of the foot of athletes at the stage of initial training by means of physical rehabilitation.