Статеві особливості змін показників крові в осіб із онкозахворюванням

Abstract

Метою дослідження було встановити динаміку й рівні захворюваності на онкологічну патологію в Україні та особливості гематологічних показників в чоловіків та жінок із злоякісними новоутвореннями травної системи. Для досягнення мети були поставлені наступні завдання: провести аналіз статево-вікових показників захворюваності на злоякісні новоутворення на території України з урахуванням регіональності за період 2014 – 2021 рр.; провести аналіз статевих особливостей загально клінічних показників крові в осіб із онкозахворюванням травної системи (рак шлунка або підшлункової залози). Встановлено високий рівень реєстрації підтверджених випадків наявності онкологічних захворювань в Україні із 2014 до 2019 року, із найбільшим піком у 2019 році. У 2020 році було виявлено спад реєстрації закладами охорони здоров’я кількості нових випадків. Більша кількість жінок, порівняно з чоловіками, має підтверджене онкологічне захворювання. У 2021 році, порівняно із 2015 роком, на всій території України зафіксовано збільшення випадків реєстрації злоякісних новоутворень. Особливо високі темпи приросту виявлено у Івано-Франківській, Черкаській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Хмельницькій, Полтавській областях та у м. Київ. Для чоловіків найбільший темп приросту випадків онкопатології встановлено у Івано-Франківській, Черкаській, Львівській областях, а для жінок – у Івано- Франківській, Черкаській та Кіровоградській областях. Динаміка кількості випадків онкологічних захворювань серед дитячого населення, загалом, має спадну тенденцію (2014 – 2021 рр.). У 2021 році встановлено зростання частки осіб молодого віку (25-29 років, чоловіки), середнього (50-59 років) та старечого віку (80-84 років, жінки), які мають онкопатологію. Встановлено статистично достовірно більшу абсолютну кількість лейкоцитів, гранулоцитів та відносну кількість гранулоцитів у чоловіків зі 3 злоякісними новоутвореннями шлунка і підшлункової залози, порівняно із жінками. Тоді як жінки характеризувалися більшою відносною кількістю лімфоцитів. Параметри еритроцитарної та тромбоцитарної ланок гемограми характеризувалися вищими значеннями у чоловіків, порівняно із жінками та, в основному, не виходили за межі референтних значень. Проте статистично достовірних відмінностей не виявлено.