Оцінка ефективності корекційно-профілактичних заходів із людьми зрілого віку на основі показників фізичної підготовленості

Abstract

Актуальність. На сучасному етапі розвитку суспільства пріоритетними напрямами є розробка й реалізація питань оздоровлення та продовження творчої активності осіб другого зрілого віку. Аналіз наукових публікацій останніх років показує позицію багатьох авторів про те, що фізкультурно-оздоровча діяльність кардинально змінюється у зв’язку з упровадженням гуманістичних ідей і поглядів на соціальні відносини між людьми, зміною оздоровчої парадигми, переглядом ціннісних орієнтацій і мотиваційних настанов на здоровий спосіб життя й здоров’язберігальну поведінку. Мета дослідження – провести оцінку фізичної підготов- леності чоловіків 36–45 років після впровадження авторської корекційної технології. Методи дослідження – аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури, педагогічне тестування, методи математичної статистики. Контингент досліджуваних становили на послідовно перетворювальному етапі дослідження 50 чоловіків 36–45 років. Після впровадження авторської технології в процес занять оздоровчим фітнесом у чоловіків другого періоду зрілого віку відбулося покращення функціональної оцінки їхнього руху. Так, у чоловіків 36–40 років за всіма (сімома) тестовими вправами спостерігаємо статично значуще (р<0,05) покращення функціональної оцінки рухів; практично так само сталось і в чоловіків 41–45 років, за винятком тестової вправи, за допомогою якої оцінювалася рухливоість плечового пояса, де статистично значущих (р>0,05) змін не відбулося, але водночас відзначено позитивну динаміку досліджуваного показника. Застосування авторської технологіі сприяло підвищенню фізичної підготовленості чоловіків другого зрілого віку: статистично значуще (р<0,05) зросла витривалість м’язів живота чоловіків обох підгруп, причому в чоловіків 36–40 років це збільшення становило 7,85 %, а в чоловіків 41–45 років – 7,83 %. Крім того, після експерименту нам удалося зафіксувати статистично значуще (р<0,05) позитивні зміни рухливості тазостегнового суглоба й попере- кового відділу хребта в чоловіків, котрі брали участь в експерименті. Перспектива подальших досліджень полягає у впровадженні та визначенні ефективності диференційно- ваного підходу в процесі занять оздоровчим фітнесом жінок зрілого віку з урахуванням рівня стану біогеометричного профілю їхньої постави.Topicality. At the present stage of the society development, the priority areas are development and implementation of the issues of healing and prolonging the creative activity of people of the second mature age. The analysis of the scientific publications of recent years from the perspective of many authors suggests that sports and fitness activities are fundamentally changing due to the introduction of humanistic ideas and views on social relations between people, a change in the health paradigm, a review of value orientations and motivational attitudes towards a healthy lifestyle and health saving behavior. The objective of the study is to assess the physical fitness of men 36–45 years old after the introduction of the author’s correctional technology. Research methods: analysis and synthesis of scientific and methodological literature, pedagogical testing, methods of mathematical statistics. The contingent of the examined was 50 men aged 36–45 years at the sequentially transformative stage of the study. After the introduction of the author’s technology in the process of health-improving fitness, men of the second period of adulthood improved their functional assessment of their movement. So, in men aged 36–40 years, for all (seven) test exercises, a statistically significant (p <0,05) improvement in the functional assessment of movements is observed; almost the same thing happened in men aged 41–45 years, with the exception of a test exercise, which was used to assess the mobility of the shoulder girdle, where there were no statistically significant (p> 0,05) changes, but at the same time, positive dynamics of the studied parameter was noted. It was determined that the use of the author’s technology contributed to increasing the physical fitness of men of the second adulthood: a statistically significant (p <0,05) increased endurance of the abdominal muscles of men of both subgroups, and for men of 36–40 years old this increase was 7,85 %, and for men aged 41–45 years – 7,83 %. In addition, after the experiment, we were able to fix statistically significant (p <0,05) positive changes in the mobility of the hip joint and lumbar spine in men who took part in the experiment. The prospect of further research is to introduce and determine the effectiveness of a differentiated approach in the process of health-improving fitness exercises for women of mature age, taking into account the level of the state of the biogeometric profile of their posture.