Стан захворюваності та якість життя осіб похилого віку

Abstract

У статті досліджено проблему підвищення ефектності використання оздоровчо-рекреаційної рухової активності в підвищенні якості та задоволеності життям осіб похилого віку. Актуальність дослідження зумовлена тим, що прогресуюче старіння населення в більшості країн світу, у тому числі в Україні, супроводжується відповідним збільшенням кількості осіб, котрі страждають зразу на декілька захворювань, які погіршують якість їхнього життя. Мета дослідження – визначити структуру захворюваності та якість життя осіб похилого віку й вивчити можливості оздоровчо-рекреаційних занять на базі університетів тре- тього віку в покращенні фізичного та психоемоційного стану означеного контингенту. Для досягнення мети використано такі методи дослідження, як теоретичний аналіз даних спеціальної науково-методичної літера- тури, документальних матеріалів, компаративний аналіз, викопіювання з медичних карт, методи оцінювання структури захворюваності (Cumulative Illness Rating Scale), рівня задоволеності («Шкала задоволеності жит- тям» (SWLS) Е. Дінера), якості життя (модифікація методики оцінювання якості життя SF-26), методи математичної статистики. У дослідженні брала участь 91 особа віком 60–75 років (середній вік – 67,3 років). Дослідження проведено на базі університетів третього віку (м. Чернівці). Результати дослідження. Визначено пріоритетні класи захворювань осіб похилого віку, до яких відносять хвороби органів опорно-рухової системи (м’язів, суглобів, кісток) і шкірних покривів, захворювання серцево-судинної системи, хвороби органів чуття, захворювання нервової системи тощо. Виявлено, що значна частина осіб похилого віку має низький рівень задоволеності життям та недостатню його якість. З’ясовано можливості залучення осіб похилого віку до оздоровчо-рекреаційної рухової активності на базі університетів третього віку. Висновки. На основі теоре- тичного та емпіричного методів дослідження означено стан захворюваності і якість життя осіб похилого віку. Установлено поширеність серед респондентів коморбідності, яка, зі свого боку, впливає на задоволеність та якість життя.The article addresses the issue of increasing the effectiveness of the use of health-promoting and recreational physical activities to improve life quality and satisfaction among the elderly people. The relevance of the study is due to the fact that the progressive aging of the population in most countries of the world, including in Ukraine, is accompanied by corresponding increase in the number of people with multiple health conditions that affect their quality of life. The objective of the study is to determine the morbidity structure and quality of life of the elderly and to explore the possibilities of the use of health-promoting and recreational activities at the universities of the third age to improve the physical and psycho-emotional status of this group of population. To achieve the goal, the following research methods were used: theoretical analysis of the data from specialized scientific and methodological literature, documentary materials, comparative analysis, data extraction from medical records, methods of assessing the morbidity structure (Cumulative Illness Rating Scale), level of satisfaction (The Satisfaction with Life Scale (SWLS)), and quality of life (36- Item Short Form Health Survey (SF-36) with modifications), methods of mathematical statistics. The study involved 91 individuals aged 60–75 years (with an average age of 67,3 years). The study was conducted at the universities of the third age (Chernivtsi). Research Results. Priority groups of diseases of the elderly people, which include diseases of the organs of the musculoskeletal system (muscles, joints, and bones) and skin, diseases of the cardiovascular system, diseases of the sense organs, diseases of the nervous system, etc., were identified. It is revealed that a considerable part of the elderly people have a low level of life satisfaction and poor quality of life. Possibilities of involvement of the elderly in health-promoting and recreational physical activity at the base of the third-age universities were outlined. Conclusions. On the basis of theoretical and empirical research the morbidity and quality of life of the elderly people were assessed. The study showed high prevalence of comorbidity in the older population that, in turn, affects the satisfaction and quality of life of the elderly people.