Вербальні ідентифікатори ворога: культуромовні й деестетизовані моделі

Abstract

Статтю присвячено дослідженню вербальних ідентифікаторів ворога, показано їхнє ранжування з погляду нормативності / ненормативності публічної комунікації, виокремлено стилістично нейтральні та стилістично забарвлені мовні одиниці. Описано вторинні номінації з негативною конотацією, а також визначено їхнє комунікативно-прагматичне навантаження. Досягненню мети сприяло використання описового методу, методів спостереження, контекстуально-семантичного та комплексного аналізу. Матеріалом дослідження слугували тексти загальнонаціональних українських та регіональних ЗМІ за період з 2022 до початку 2023 року. З'ясовано, що в зазначений часовий проміжок активізувалися мовні ідентифікатори окупантів, які не порушують канонів писемних форм газетної публіцистики. Вторинні номінації спрямовані на експресивність мовного самовираження, вираження презирства та ненависті до ворогів і створення певного комунікативно-прагматичного ефекту, який хоч і деестетизує журналістський простір, проте реорганізує усталений медіапростір, чітко відображаючи суспільне сприйняття українцями реалій російсько-української війни. Мовна творчість українських журналістів виражає поєднання пафосу та іронії, що зазвичай використовується для приниження російського ворога.