Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/23757
Назва: | Агресія як елемент зовнішньої політики Російської Федерації |
Автори: | Моренчук, Андрій Анатолійович Моренчук, Андрій Андрійович |
Приналежність: | кандидат історичних наук, доцент кафедри міжнародних відносин та регіональних студій, Волинський національний університет імені Лесі Українки аспірант спеціальності «міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії», Волинський національний університет імені Лесі Українки |
Бібліографічний опис: | Моренчук А. А., Моренчук А. А.. Агресія як елемент зовнішньої політики Російської Федерації. Актуальні проблеми міжнародних відносин і регіональних досліджень : матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції (м. Луцьк, 09 листопада 2022 р.). Луцьк, 2022. С. 46–51. |
Конференція/захід: | Актуальні проблеми міжнародних відносин і регіональних досліджень |
Дата публікації: | 9-лис-2022 |
Дата внесення: | 11-бер-2024 |
Видавництво: | Волинський національний університет імені Лесі Українки |
Країна (код): | UA |
Теми: | війна агресія зовнішня політика дипломатія В. Путін |
Діапазон сторінок: | 46-51 |
Короткий огляд (реферат): | Розглядається місце агресії в зовнішній політиці Російської Федерації. Вказується, що в своїй основі зовнішню політику Росії можна віднести до типу «войовника». Її практика значною мірою відходить від задекларованих в офіційних документах принципів поваги до міжнародного права, прагнення зміцнення міжнародного миру та справедливої і демократичної міжнародної системи. Натомість, російське керівництво використовує лише вигідні йому постулати, а в переважній більшості проводить зовнішню політику, базовану на власних правилах. Свої реальні зовнішньополітичні цілі В. Путін задекларував Втім, як зазначає більшість експертів, реальні цілі зовнішньої політики Російської Федерації були окреслені під час виступу В. Путіна на Мюнхенській конференції з питань безпеки (2007 р.) та у Валдайській промові, що стала її логічним продовженням (2014 р.). Там він протиставив Росію Заходу в цілому і США зокрема. Також наголосив, що розглядає розпад СРСР як найбільшу катастрофу ХХ ст. Однак на Заході не надали належної оцінки цим прямолінійним висловлюванням. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/23757 |
Перелік літератури: | 1. Вайно А., Кобяков А., Сараев В. (2012). Образ Победы. М.: Институт экономических стратегий. 140 с. 2. Мартинюк В. (2016). Зовнішньополітична гра Путіна. УНЦПД. №4 (757). URL: http://www.ucipr.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=392:zovn-shnopol-tichna-gra-put-na&catid=8&lang=ua&itemid=201. 3. Никольсон Г. (2011). Дипломатия. К. Омега Принт. 184 с. 4. Юрченко О. (2020). Зовнішня політика Російської Федерації: вірити не можна зрозуміти. ADASTRA. URL: https://adastra.org.ua/blog/zovnishnya-politika-rosijskoyi-federaciyi-viriti-ne-mozhna-zrozumiti_1. 5. Seskuria Natia. (2021). Russia’s “Hybrid Aggression” against Georgia: The Use of Local and External Tools. CSIS. CENTER FOR STRATEGIC. INTERNATIONAL STUDIES. URL: https://www.csis.org/analysis/russias-hybrid-aggression-against-georgia-use-local-and-external-tools. |
Тип вмісту: | Conference Abstract |
Розташовується у зібраннях: | Наукові роботи (FMV) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
conf22.pdf | 493,21 kB | Adobe PDF | Переглянути/відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.