СИМПТОМИ МОРАЛЬНОЇ ТРАВМИ ТА ЦІННІСНІ ОРІЄНТАЦІЇ В СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ В УМОВАХ ВІЙНИ

Abstract

Мета статті полягає у теоретичному вивченні проблеми моральної травми в психологічній літературі та емпіричному з’ясуванні специфіки вияву симптомів моральної травми та ціннісних орієнтацій у студентської молоді в умовах війни.

Методи. У статті застосовано методи: теоретичного вивчення наукової літератури (аналіз, синтез, узагальнення); організаційний (порівняльний) метод; емпіричні методи, представлені комплексом психодіагностичних методик (шкала симптомів моральної травми (MISS-M-SF) (адаптація для цивільного населення Л. Засєкіної, М. Козігори), опитувальник PCL-5, опитувальник PHQ-9, тест смисложиттєвих орієнтацій (СЖО), методика діагностики реальної структури ціннісних орієнтацій особистості (С. Бубнов)); математичні методи (кількісний та якісний аналіз, визначення середньогрупових значень, φ-кутовий Фішера та кореляційний аналіз); інтерпретаційний метод.

Результати. Проблема моральної травми в психологічній літературі розглядається переважно у контексті вивчення проблеми моральної травматизації військових, ветеранів війни, представників професій екстрених служб та медичних працівників. Моральну травму розглядають як стан глибокого психологічного чи емоційного дистресу, що виникає за умови порушення основних моральних цінностей особистості; як порушення внутрішньої совісті та цінностей особистості, що виникають у ситуації сприйняття морального проступку, який зумовлює гостре та глибоке переживання емоційної провини та сорому (інколи відчуття зради, гніву, та моральної дезорієнтації); у її переживанні вагомими є: моральні стандарти, моральні міркування, моральна поведінка, моральні емоції та моральні наслідки.

Результати емпіричного дослідження дозволяють констатувати, що з-поміж симптомів моральної травми найбільше вираженими є: втрата довіри, релігійна боротьба та втрата релігійної/духовної віри; вище середніх значень виявилися симптоми: провини, морального занепокоєння, труднощі з прощенням та самоосуд; в діапазоні середніх значень було визначено симптоми: зради, сорому та втрати сенсу. Симптоми моральної травми не просто корелюють з показниками смисложиттєвих орієнтацій та цінностями особистості, а істотно пов’язані з порушенням системи її цінностей, зниженням рівня інтересу та усвідомленості життя, його емоційної насиченості, відсутністю бажання зробити його максимально продуктивним й контрольованим та загалом бути суб’єктом власної життєдіяльності.

Висновки. Проведений теоретичний огляд проблематики моральної травми демонструє складність та потребу її подальшого ґрунтовного вивчення. Зокрема, що стосується уточнення та деталізації симптомів моральної травматизації цивільного населення в умовах війни; врахування вікових, гендерних та професійних аспектів її вияву; визначення програм діагностики та психологічної підтримки і супроводу осіб, що переживають моральну травму. Перспективу подальшого наукового пошуку вбачаємо у з’ясуванні та актуалізації внутрішніх ресурсів особистості у роботі з моральною травмою в умовах війни.

Purpose is to theoretically study the problem of moral trauma in the psychological literature and to empirically determine the specifics of the manifestation of symptoms of moral trauma and value orientations in student youth in war conditions.

Methods. The article uses the following methods: theoretical study of scientific literature (analysis, synthesis, generalization); organizational (comparative) method; empirical methods represented by a set of psychodiagnostic techniques (Moral Trauma Symptom Scale (MISS-M-SF) (adaptation for civilians by L. Zasekina, M. Kozigora). Kozigora), Posttraumatic Stress Disorder Checklist for DSM-5 (PCL-5), Patient Health Questionnaire (PHQ-9), Test of Meaningful Life Orientations, Methodology for Diagnosing the Real Structure of Personal Value Orientations (S. Bubnov)); mathematical methods (quantitative and qualitative analysis, determination of group averages, Fisher’s φ-angle and correlation analysis); interpretive method.

Results. The problem of moral trauma in the psychological literature is considered mainly in the context of studying the problem of moral traumatization of military personnel, war veterans, representatives of emergency services and medical workers. Moral trauma is considered as a state of deep psychological or emotional distress that occurs when the basic moral values of a person are violated; as a violation of the inner conscience and values of a person arising in a situation of perceived moral wrongdoing, which causes an acute and deep experience of emotional guilt and shame (sometimes a feeling of betrayal, anger, and moral disorientation); in its experience, the following are important moral standards, moral reasoning, moral behavior, moral emotions, and moral consequences.

The results of the empirical study suggest that among the symptoms of moral trauma, the most pronounced are: loss of trust, religious struggle, and loss of religious/spiritual faith; above average were the symptoms of guilt, moral anxiety, difficulty forgiving, and self-condemnation; in the range of average values were identified the symptoms of betrayal, shame, and loss of meaning. Symptoms of moral trauma not only correlate with indicators of meaningful life orientations and values of a person, but are significantly related to a violation of the system of values, a decrease in the level of interest and awareness of life, its emotional intensity, lack of desire to make it as productive and controlled as possible and, in general, to be the subject of one's own life.

Conclusions. The theoretical review of the issue of moral trauma demonstrates the complexity and need for its further in-depth study. In particular, with regard to clarifying and detailing the symptoms of moral trauma of the civilian population in war conditions; taking into account the age, gender and professional aspects of its manifestation; defining programs for diagnosis and psychological support and accompaniment of persons experiencing moral trauma. We see the prospect of further scientific research in clarifying and actualizing the internal resources of the individual in dealing with moral trauma in war.