Антиіммігрантська політика як чинник висхідної ксенофобії в Угорщині

Abstract

У статті аргументовано, що початок у 2015 р. європейської міграційної кризи сприяв зростанню ксенофобії в країнах ЄС, особливо в Угорщині. Причиною цього визначено радикальну позицію уряду В. Орбана та основних парламентських партій (Фідес, Йоббік) щодо питань імміграції. Антиімміграційну політику Угорщини схарактеризовано як таку, що суперечить базовим європейським цінностям та міжнародним актам про права людини, оскільки мала своїм результатом наростання в державі мігрантофобії, ісламофобії тощо. Підкреслено, що іммігранти визначаються урядом Угорщини як загроза, довкола якої необхідне згуртування нації задля збереження самобутності Угорщини. Відзначено, що зусиллями уряду в Угорщині сформовано образ мігрантів як «спільного ворога всіх угорців», якому протистоїть уряд як «захисник нації». Відзначено, що опозиційні політичні актори та незалежний від влади сегмент громадянського суспільства Угорщини останніми роками зазнають сильного тиску держави за правозахисні ініціативи, спрямовані на протидію ксенофобії щодо мігрантів, біженців. Звернуто увагу на загалом характерні угорцями настрої упередження щодо різноманітних меншин, високий рівень нетерпимості до «Інших», порівняно з іншими народами Центральної та Східної Європи. Доволі значну підтримку угорцями міграційної політики уряду В. Орбана пояснено такими чинниками, як: 1) високий рівень однорідності Угорщини (расової, етнічної, релігійної й ін.); 2) традиційно низька частка іммігрантів у структурі населення, а відтак незначний досвід співжиття з представниками інших народів; 3) особливості політико-правової культури угорців, для якої не характерна стійкість ліберально- демократичних цінностей; 4) дуже значна кількість іммігрантів (одна з найбільших в ЄС), які водночас намагалися в’їхати на територію Угорщини. У статті доведено, що висхідна динаміка страху угорців перед «Іншими» безпосередньо пов’язана з активною урядовою пропагандою впродовж останніх років.