Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21905
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorПріб, Гліб-
dc.contributor.authorБондар, Світлана-
dc.date.accessioned2023-02-13T13:27:29Z-
dc.date.available2023-02-13T13:27:29Z-
dc.date.issued2019-12-
dc.identifier.citationПріб, Г., & Бондар, С. (2019). ПСИХОЛОГІЧНІ ТА ПСИХОЕМОЦІЙНІ ПРОБЛЕМИ ПОРУШЕННЯ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ СІМ’Ї ПРИ РІЗНИХ СТИЛЯХ СІМЕЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ. Психологічні перспективи, (34), 206–218. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2019-34-206-218uk_UK
dc.identifier.urihttps://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21905-
dc.description.abstractСтаття присвячена питанню психологічних та психоемоційних порушень сімейного функціонування. Проаналізовано варіанти поєднання особистісних рис у чоловіків та жінок, які пережили адюльтер, виокремлено можливі шляхи розвитку „сімейного конфлікту”. Чоловіки та жінки із високою вірогідністю акцентуації за демонстративним типом схильні до артистизму, позерства, емоційної лабільності, до конфліктності з рисами егоцентризму та не завжди адекватною самооцінкою власних дій. Основою такої поведінки є бажання привернути до себе максимум уваги з метою впливу (зокрема контролю поведінки протилежної статі) або бажання в окремих ситуаціях почувати себе слабшим для привернення до себе уваги, часто із агресивними ознаками при відсутності бажаної реакції партнера. Особи з акцентуацією за збудливим типом проявляють слабкість емоційного контролю, підвищену імпульсивність, схильність до конфліктів, слабкість у ставлені до власних зобов'язань. Особам із гипертимною акцентуацією властиво “нестача почуття дистанції”, підвищена роздратованість та вибухи гніву. У чоловіків та жінок із емотивною акцентуацією виявлено знижену здатність до вираження відчуттів, настроїв, переживань, внутрішній страхом щодо ставлення до них оточуючих. За результатами дослідження встановлено два варіанти поєднання типів акцентуації у чоловіка та жінки, які мали сукупний руйнівний вплив на життєдіяльність родини: перший - поєднання дистимічної та застрягаючої рис. Провідною у формуванні відносин у родині є схильність до застрягання афекту. Задоволеність шлюбом характеризувалася, як “абсолютно неблагополучна” та “неблагополучна”. Другий - поєднання тривожної та емотивної акцентуації. Провідною рисою у чоловіків та жінок була схильність до розладів настрою. Часто тривожність була пов'язана з приниженням їх людської гідності внаслідок адюльтеру партнера. Задоволеність шлюбом визначалася, як “неблагополучна” або “скоріше неблагополучна”. Зазначається, що перспективним подальшого дослідження у даному напрямку є наукового обґрунтування й розробки заходів специфічної допомоги у вигляді сімейного консультування порушень життєдіяльності у родині при адюльтері.uk_UK
dc.description.abstractThe article focuses on the issues of psychological and pcychoemotional disorders of family functioning. The article proposes analysis results of trait combinations of men and women, who are infidelity survivors, as well as defines possible ways of the "family conflict" development. Men and women with a demonstrative accentuation type are prone to artistry, showing off, emotional lability, conflicts with egocentric traits, sometimes inadequate assessment of their actions. The basis of such behavior is the desire to attract maximum attention for the purpose of influence (in particular, control the behavior of the opposite sex) or the desire in some situations to feel weaker to attract attention, often with aggressive signs in the absence of the partner`s desired response. Persons with excitable accentuation type manifest weakness of emotional control, poor impulse control, proneness to conflicts, poor personal duties management. Persons with hyperthymic accentuation type have "poor sense of distance", heightened irritability, temper tantrums. Men and women with emotive accentuation type manifest weaker ability to express feelings, mood, fears related to public's attitude to them. Based on the research results two types of personality traits accentuation having a detrimental effect on family functioning have been identified for men and women: the first – a combination of dysthymic accentuation type. and sticked accentuation. A leading feature in the formation of family relations is a predisposition to stuck affect. The type with satisfaction with marriage being characterised as "absolutely adverse" and "adverse". The second – a combination of anxiety accentuation type and emotive accentuation type. A leading feature in men and women was a tendency to mood disorders. Often anxiety was associated with the humiliation of their human dignity as a result of adultery partner. The marriage satisfaction being characterised as "adverse" and "more adverse". Future research of the subject should focus on scientific evidence and development of specific family counseling for family dysfunction caused by infidelity.uk_UK
dc.format.extent206–218-
dc.language.isoukuk_UK
dc.relation.urihttps://psychoprospects.vnu.edu.ua/index.php/psychoprospects/article/view/581uk_UK
dc.subjectакцентуаціяuk_UK
dc.subjectзадоволеність шлюбомuk_UK
dc.subjectпорушення життєдіяльностіuk_UK
dc.subjectпсихологічні проблемиuk_UK
dc.subjectпсихоемоційні проблемиuk_UK
dc.subjectсімейна взаємодіяuk_UK
dc.titleПСИХОЛОГІЧНІ ТА ПСИХОЕМОЦІЙНІ ПРОБЛЕМИ ПОРУШЕННЯ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ СІМ’Ї ПРИ РІЗНИХ СТИЛЯХ СІМЕЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇuk_UK
dc.title.alternativePsychological and pcychoemotional disorders of family functioninguk_UK
dc.typeArticleuk_UK
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.29038/2227-1376-2019-34-206-218-
dc.citation.issue34-
dc.citation.journalTitleПсихологічні перспективи-
dc.contributor.affiliationІнститут підготовки кадрів державної служби зайнятості Україниuk_UK
dc.coverage.countryUAuk_UK
dc.identifier.citationenPrib, H., & Bondar, S. (2019). Psychological and pcychoemotional disorders of family functioning. Psychological Prospects Journal, (34), 206–218. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2019-34-206-218uk_UK
dc.subject.udc159.923:305:316.36uk_UK
Розташовується у зібраннях:Психологічні перспективи, 2019, № 34

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Психологiчнi_перспективи_№+34_2019_остаточний-206-218.pdf647,86 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.