Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21900
Повний запис метаданих
Поле DC | Значення | Мова |
---|---|---|
dc.contributor.author | Мушкевич, Валентин | - |
dc.date.accessioned | 2023-02-13T12:49:29Z | - |
dc.date.available | 2023-02-13T12:49:29Z | - |
dc.date.issued | 2019-12 | - |
dc.identifier.citation | Мушкевич, В. (2019). ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ПЕРЕЖИВАННЯ СТРЕСУ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМИ. Психологічні перспективи, (34), 119–136. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2019-34-119-136 | uk_UK |
dc.identifier.uri | https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21900 | - |
dc.description.abstract | У статті описано поняття бойового стресу як багаторівневого процесу адаптаційної активності людського організму в умовах бойової обстановки, що супроводжується напругою механізмів реактивної саморегуляції і закріпленням специфічних пристосувальних психофізіологічних змін. Вказано, що інтенсивність переживання військовослужбовцями бойового стресу залежить від взаємодії двох основних чинників: сили і тривалості впливу на психіку військовослужбовця бойових стресорів; особливостей реагування військовослужбовця на їх вплив. Виділено, що військовослужбовці характеризуються таким психологічним чинником переживання стресу, як «адаптованість» – проявляють достатній і високий рівні особистісного адаптаційного потенціалу, військово-професійної орієнтації, відсутність схильності до девіантної та суїцидальної поведінки; мають переважаючі мотиваційні установки на дружню підтримку, комунікабельність, товариськість, комфортний стан і «нормальну» адаптацію. Виділено ще один чинник - «відносна адаптованість» – проявляють задовільний, достатній і високий рівні особистісного адаптаційного потенціалу, військово-професійної орієнтації, низьку схильність до девіантної та суїцидальної поведінки; мають переважаючі мотиваційні установки на подолання перешкод, збереження стійкості положення і досягнення успіху без докладання значних зусиль або на занурення у себе як спосіб відмежування від складних зовнішніх обставин. Визначено, що наступним чинником переживання стресу є «дезадаптованість» – проявляють низький і задовільний рівні особистісного адаптаційного потенціалу, військово-професійної орієнтації, окремі ознаки девіантної поведінки та суїцидального ризику; мають переважаючі мотиваційні установки або на лідерство при завищеній самооцінці, або на відстороненість, замкнутість, тривожність, астенізацію і сором’язливість, або мотивацію до розваг. Досліджено, що загальний рівень адаптації до бойового стресу достовірно вищий у розлучених військовослужбовців, однак це ще не означає, що так само він буде проявлятися й у мирному житті. Військово-професійна спрямованість розлучених також значно вища, ніж у їхніх неодружених та одружених побратимів. Встановлено, що, достовірно найвищі рівні проявляються у сержантів та старших сержантів (у порівнянні з лейтенантами й солдатами), а найнижчий рівень адаптаційного потенціалу, зокрема комунікативного потенціалу спостерігається у бійців із середньою освітою у порівнянні з тими, хто має середню спеціальну та вищу освіту. Виявлено, що з віком у військовослужбовців спостерігається зниження схильності до девіантної поведінки. | uk_UK |
dc.description.abstract | The article describes the concept of combat stress as a multilevel process of adaptive activity of the human body under combat conditions, accompanied by the stress of the mechanisms of reactive self-regulation and the fixation of specific adaptive psychophysiological changes. It is stated that the intensity of the experience of combat stress on military personnel depends on the interaction of two main factors: strength and duration of influence of combat stressors on the psyche of a military serviceman as well as peculiarities of the serviceman's response to their influence. It is emphasized that military personnel are characterized by such psychological factor of experiencing stress as "adaptability" - they show sufficient and high level of personal adaptive potential, military-professional orientation, lack of propensity for deviant and suicidal behavior; have prevailing motivational settings for friendly support, sociability, friendly comfortable condition and "normal" adaptation; "Relatively adapted" - exhibit a satisfactory, sufficient and high level of personal adaptive capacity, military-professional orientation, low propensity for deviant and suicidal behavior; have predominant motivational settings to overcome obstacles, maintain stability and achieve success without significant effort or dive into themselves as a way of distinguishing themselves from difficult external circumstances. It is determined that the next factor in the experience of stress is "maladaptation" - showing low and satisfactory levels of personal adaptive capacity, military and vocational orientation, some signs of deviant behavior and suicidal risk; have predominant motivations or tendencies towards leadership in the cases of high self-esteem, or for distraction, seclusion, anxiety, asthenization and shyness, or motivation for entertainment. It has been researched that the overall level of adaptation to combat stress is significantly higher in divorced servicemen, but this does not mean that it will also manifest itself in a peaceful life. The military-professional orientation of the divorced ones is also much higher than that of their unmarried and married brothers. It is found that the highest levels are clearly found in sergeants and senior sergeants (compared to lieutenants and soldiers), and the lowest level of adaptive capacity, including communication potential, is observed in secondary school graduates compared to those with specific secondary education and higher education. It is revealed that there is a decrease in the tendency to deviant behavior with the aging of military personnel. | uk_UK |
dc.format.extent | 119–136 | - |
dc.language.iso | uk | uk_UK |
dc.relation.uri | https://psychoprospects.vnu.edu.ua/index.php/psychoprospects/article/view/576 | uk_UK |
dc.subject | військовослужбовці | uk_UK |
dc.subject | бойові дії | uk_UK |
dc.subject | стрес | uk_UK |
dc.subject | чинники стресу | uk_UK |
dc.subject | адаптаційний потенціал | uk_UK |
dc.title | ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ПЕРЕЖИВАННЯ СТРЕСУ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМИ | uk_UK |
dc.title.alternative | The Psychological Factors of Military Man Stress Experience | uk_UK |
dc.type | Article | uk_UK |
dc.identifier.doi | https://doi.org/10.29038/2227-1376-2019-34-119-136 | - |
dc.citation.issue | 34 | - |
dc.citation.journalTitle | Психологічні перспективи | - |
dc.contributor.affiliation | Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки | uk_UK |
dc.coverage.country | UA | uk_UK |
dc.identifier.citationen | Mushkevych, V. (2019). The Psychological Factors of Military Man Stress Experience. Psychological Prospects Journal, (34), 119–136. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2019-34-119-136 | uk_UK |
dc.subject.udc | 159.944.4:355.1-057.36 | uk_UK |
Розташовується у зібраннях: | Психологічні перспективи, 2019, № 34 |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Психологiчнi_перспективи_№+34_2019_остаточний-119-136.pdf | 624,25 kB | Adobe PDF | Переглянути/відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.