КОНЦЕПТ «МОЛИТВА» У СВІДОМОСТІ МОЛОДІ: ПСИХОЛІНГВІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ

Abstract

Статтю присвячено психолінгвістичному аналізу вербальної репрезентації концепту «молитва» шляхом вільного асоціативного експерименту. Розглянуто поняття молитви в українських та закордонних дослідженнях психологів, філологів та богословів. Зазначено про автоматизацію соціального релігійного життя в мережі Інтернет. Описано структурно-семантичних компоненти молитовних текстів та типи молитов. Зазначено особливості процедури проведення вільного асоціативного експерименту та описано вибірку дослідження. У результаті здійсненого асоціативного експерименту вербальної репрезентації концепту «молитва» було отримано всього 280 реакцій, серед яких 125 різних асоціацій. Аналіз асоціацій дозволив виявити найчастотніші реакції на «молитва», серед яких: «прохання», «віра», «звернення до Бога», «розмова з Богом» та «Отче Наш». Опрацювання отриманих асоціацій на «молитва» здійснено за граматичним критерієм, що дозволило виявити переважання парадигматичних реакцій на слово-стимул. За логічним критерієм серед отриманих асоціацій на «молитва» переважають центральні реакції. Аналіз отриманих асоціацій на «молитва» здійснено за тематичним критерієм, що дало змогу виокремити вісім різних тематичних категорій: релігія, звернення, прохання, прощення, подяка, зовнішній вигляд моління, час, емоції. Найчисельнішими виявлено тематичні групи, які пов’язують «молитву» із релігією та зверненням до Бога. Найменш чисельними серед отриманих асоціацій виявились тематичні групи «зовнішній вигляд моління» та «час». Велика тематична різноманітність отриманих асоціацій свідчить про низький рівень обізнаності студентів про концепт «молитва», що підтверджується також наявністю великої кількості (більше третьої частини від загального масиву асоціацій) периферійних логічних реакцій. Перспективи дослідження вбачаємо в подальшому психолінгвістичному аналізі релігійного дискурсу, а саме концептів віра, таїнство та священик.

Transformation of religious institutions and the creation of the Ukrainian local church are the reasons for religious discourse investigation in Ukraine. The aim of this research is to analyze verbal representation of the concept “prayer”. Free word association test (WAT) has been used for psycholinguistic analysis. The paper overviews the main linguistic, philological and theological Ukrainian and foreign studies of the concept “prayer”. The automation of social religious life on the Internet has been indicated. Structural-semantic components of prayer texts and types of prayer, have been described. As a result of the free WAT, 280 responses to the stimulus word “prayer” were, among them 125 different associations. Among the most frequent responses were “request”, “faith”, “Our Father”, “oration” and “Talking to God”. The logical and grammar characteristics of the obtained associations have been analyzed. It has been shown that central paradigmatic reactions to the stimulus word “prayer” predominate. The thematic features of the associations to “prayer” have been analyzed. Eight different thematic groups have been identified: religion, appeal, request, forgiveness, gratitude, external attributes of prayer, time, emotions. The most numerous thematic groups are religion and appeal. The least numerous thematic groups are gratitude and time. The large thematic variety of the associations indicates a low level of students' awareness of the concept of “prayer”. Prospects for further study of this problem lie in an in-depth psycholinguistic analysis of religious discourse and concepts faith, sacrament and priest.