Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21894
Назва: СПІВВІДНОШЕННЯ ПОНЯТТЯ «ПРОКРАСТИНАЦІЯ» З ІНШИМИ КОНСТРУКТАМИ, ЩО ВКАЗУЮТЬ НА СХИЛЬНІСТЬ ІНДИВІДА ДО ДИЛАТОРНОЇ ПОВЕДІНКИ
Інші назви: Relationship of the procrastination concept with other constructs that indicate the individual tender to dilateral behavior
Автори: Журавльова, Олена
Журавльов, Олександр
Приналежність: Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки
Бібліографічний опис: Журавльова, O., & Журавльов, O. (2019). СПІВВІДНОШЕННЯ ПОНЯТТЯ «ПРОКРАСТИНАЦІЯ» З ІНШИМИ КОНСТРУКТАМИ, ЩО ВКАЗУЮТЬ НА СХИЛЬНІСТЬ ІНДИВІДА ДО ДИЛАТОРНОЇ ПОВЕДІНКИ. Психологічні перспективи, (34), 36–48. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2019-34-36-48
Bibliographic description: Zhuravlova, O., & Zhuravlov, O. (2019). Relationship of the procrastination concept with other constructs that indicate the individual tender to dilateral behavior. Psychological Prospects Journal, (34), 36–48. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2019-34-36-48
Журнал/збірник: Психологічні перспективи
Випуск/№ : 34
Дата публікації: гру-2019
Дата внесення: 13-лют-2023
Країна (код): UA
DOI: https://doi.org/10.29038/2227-1376-2019-34-36-48
УДК: 159.943.7:159.923
Теми: прокрастинація
зволікання
лінь
аергічність
акразія
астенія
Діапазон сторінок: 36–48
Короткий огляд (реферат): У представленій статті розкрито актуальність дослідження прокрастинації як стійкої особистісної властивості в умовах динамічного соціально-економічного розвитку суспільства. Вказано основні напрямки вивчення цього феномену в межах психологічного знання. Висвітлено труднощі операціоналізації поняття, що призводять до термінологічної плутанини. Обґрунтовано необхідність формування чіткої та неупередженої позиції вчених щодо співвідношення терміну «прокрастинація» з іншими конструктами, які вказують на схильність особистості до дилаторної поведінки. Детально проаналізовано погляди науковців щодо конотації терміну «зволікання». Сформульовані на цій основі теоретичні узагальнення вказують, що це поняття охоплює як дисфункціональні, так і функціональні аспекти дилаторної поведінки індивіда, а, відтак, у порівнянні з концептом прокрастинації є значно ширшим за своїм змістом, адже дефініція прокрастинації була введена у науковий обіг виключно для пояснення деструктивної форми відкладання справ. Окрім цього, авторами проаналізовано співвідношення досліджуваного поняття із конструктами ліні, аергічності, акразії, астенії. Відповідно до результатів теоретичного узагальнення відзначена неузгодженість поглядів вчених щодо вказаного питання. Значна їх частина констатує наявність концептуального перетину цих феноменів, що складає підґрунтя для припущення про їх синонімічність. З іншого боку, ряд науковців фіксує наявність відмінностей, що підтверджує доцільність позиціонування цих термінів як взаємопов`язаних, проте не тотожних. Перспектива подальших досліджень, в контексті окресленої тематики, полягає у емпіричній перевірці двох вказаних гіпотез з використанням валідного діагностичного інструментарію.
The article presents the relevance of the study of procrastination as a stable personal property in the conditions of dynamic socio-economic development of society. The main directions of studying this phenomenon within the limits of psychological knowledge are indicated. The difficulties of operationalization of the concept that lead to terminological confusion are covered. The necessity of forming a clear and unbiased position of scientists regarding the relation of the term "procrastination" with other constructs, which indicate the propensity of the individual to dilateral behavior, is substantiated. The views of scientists regarding the connotation of the term "procrastination" are analyzed in detail. The theoretical generalizations formulated on this basis indicate that this concept covered by both dysfunctional and functional aspects of the individual's dilatory behavior, and is therefore much broader in content than the concept of procrastination. After all, the definition of procrastination was put into scientific circulation solely to explain the destructive form of delaying cases. In addition, the authors analyzed the relationship of the studied concept with the constructs of laziness, allergy, acrasion, and asthenia. According to these results of the theoretical generalization, there was a discrepancy between scientists' views on this issue. Most of them state the conceptual intersection of these phenomena, which is the basis for assuming their synonymous. On the other hand, a number of scholars note the existence of differences, which confirms the expediency of positioning these terms as interrelated, but not identical. The prospect of further research, in the context of the outlined topics, is to empirically test two of these hypotheses using valid diagnostic tools.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21894
URL-посилання пов’язаного матеріалу: https://psychoprospects.vnu.edu.ua/index.php/psychoprospects/article/view/570
Тип вмісту: Article
Розташовується у зібраннях:Психологічні перспективи, 2019, № 34

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Психологiчнi_перспективи_№+34_2019_остаточний-36-48.pdf608,97 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.