Роль соціального відсторонення та відкинення у патогенезі соціального тривожного розладу: огляд закордонної літератури

Abstract

Мета: теоретично проаналізувати роль соціального відсторонення та відкинення у патогенезі соціального тривожного розладу як модифікуючих факторів вразливості.

Методи. Пошук попередніх досліджень здійснювався за допомогою сервісів PubMed, Web-of-Science та Research Gate за наступними критеріями: дослідження стосувалися осіб, які мали встановлений діагноз соціальний тривожний розлад або належали до субклінічної групи; була проведена первинна оцінка чи аналіз впливу соціального відсторонення та відкинення; фокусом уваги досліджень соціальна фобія та/чи соціальне відсторонення/відкинення.

Результати. Опрацьовуючи дану проблематику було проаналізовано понад 214 наукових статей, з яких переважна частина опубліковані після 2017 року. У відповідності до критеріїв було обрано 30 статей. За результатами аналізу даних встановлено, що засвоєння соціального травматичного досвіду та підвищений рівень нейротизму сприяють формуванню непродуктивних когнітивних стратегій оцінювання («передбачення катастрофи») соціальних ситуацій й себе в них та відповідних їх змісту поведінкових стратегій уникнення через страх соціального відкинення, що безпосередньо знижує соціальну ефективність особи. Недостатня усвідомленість власних емоцій та викривлені переконання навколо них, стимулюючи уникнення й соціальне відсторонення як запобіжний засіб, обумовлюють високі показники соціальної тривожності, посилюють сприйняття соціальної загрози й зменшують сприйняття контролю над нею, та як наслідок актуалізують патерни травматичного досвіду, який особа намагалася уникнути. Опанування суб’єктивного емоційного досвіду за умов обмежених ресурсів життєвих обставин (як пандемія, проблемні стосунки, тривала ситуація невизначеності тощо) підсилюють вразливість до соціального тривожного розладу як непродуктивної копінг стратегії.

Висновки. Уникнення емоційного досвіду та підтримання не коригуючого досвіду стосунків через страх бути відкинутим може закріплювати дисфункційний цикл когнітивних переконань щодо себе й світу у патогенезі соціальної фобії й знаходити свій прояв у соціальній відстороненості.

Purpose. The article provides a theoretical analysis of social withdrawal and rejection in the pathogenesis of social anxiety disorder as modifying factors of vulnerability.

Methods. The literature review proposed in the article was conducted using articles published on PubMed, Web-of-Science, and Research Gate on the following criteria: the study was for people diagnosed with a social anxiety disorder or belonging to a subclinical group; conducted an initial assessment or analysis of the impact of social exclusion and rejection; the focus of research is a social phobia and/or social withdrawal/rejection.

Results. More than 214 scientific articles were analyzed, most published after 2017. Selected thirty articles were according to the criteria. Based on the results of the data analysis, it was established that the assimilation of traumatic social experience and an increased level of neuroticism contribute to the formation of maladaptive cognitive strategies for evaluating social situations and oneself in them. Behavioral avoidance strategies appropriated to their content due to the fear of social rejection, directly reducing persons' social effectiveness. Insufficient awareness of one's own emotions and distorted beliefs around them stimulates avoidance and social withdrawal as a preventive measure. That causes high indicators of social anxiety, increase the perception of social threat, reduces the perception of control over it, and as a result, actualizes the patterns of traumatic experience that the person tried to avoid. Assimilation of subjective emotional experience under limited resources of life circumstances (such as a pandemic, problematic relationships, a prolonged situation of uncertainty, etc.) increase vulnerability to social anxiety disorder as an unproductive coping strategy.

Conclusions. Avoiding emotional experiences and maintaining a non-corrective experience of relationships for fear of rejection can reinforce a dysfunctional cycle of cognitive beliefs about oneself and the world in the pathogenesis of social phobia and find expression in social withdrawal.