ПСИХОЛОГІЧНИЙ СИМПТОМОКОМПЛЕКС ФРУСТРАЦІЙНОЇ ПОВЕДІНКИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ: ГЕНДЕРНИЙ АСПЕКТ

Abstract

Мета. У статті досліджено та проаналізовано гендерні особливості фрустраційної поведінки військовослужбовців різної статі, подано їх емпіричне обґрунтування, представлено процедуру та методику дослідження фрустраційної поведінки військовослужбовців, виділено основні психологічні особливості фрустраційної поведінки військовослужбовців різної статі. Методи. Використано методи математичної статистики та психодіагностики: методики діагностики рівня соціальної фрустрованості Л. Васермана, вивчення фрустраційних реакцій С. Розенцвейга, самооцінки психічних станів Г. Айзенка, агресії Е. Вагнера, показників і форм агресії А. Басса і А. Даркі, рівня емоційного вигорання В. Бойка. Результати. Зауважено, що в жіночої частини військовослужбовців, порівняно з чоловічою, спостерігається достовірно вищий ступінь незадоволеності соціальними досягненнями. Встановлено, що достовірно вищий ступінь прояву агресивності демонструють досліджувані чоловічої статі. Доведено, що в жінок-військовослужбовців, якщо порівняти з чоловіками, спостерігається вищий ступінь вираження таких показників, як «переживання психотравмуючих обставин», «розширення сфери економії емоцій», «незадоволеність собою». Порівнюючи з жінками, в чоловічої частини досліджуваних спостерігається достовірно вищий ступінь вираження таких симптомів емоційного вигорання, як «емоційний дефіцит», «особистісна відчуженість», «редукція професійних обов’язків», «емоційна відчуженість», «психосоматичні та психовегетативні порушення», «неадекватне вибіркове емоційне реагування». Висновки. Представлені показники вираження психологічних особливостей фрустраційної поведінки військовослужбовців різної статі залучені до перспективи подальших досліджень, які будуть спрямовані на психодіагностичний та психоедукаційний процеси у вивченні уявлень військовослужбовців про психологічне здоров’я та здоровий спосіб життя, на виявлення мотивів та стереотипів поведінки, що спрямовані на підтримання, збереження та покращення психологічного здоров’я військовослужбовців різної статі з різним рівнем як об’єктивного, так і суб’єктивного бачення якості професійного функціонування.

Goal. The article examines and analyzes the gender features of frustrational behavior of servicemen of different sexes, presents their empirical justification, presents the procedure and methods of research of frustrational behavior of servicemen, highlights the main psychological features of frustrational behavior of servicemen of different sexes. Methods. Methods of mathematical statistics and psychodiagnostics are used: methods of diagnosing the level of social frustration of L. Wasserman, studying frustration reactions of S. Rosenzweig, self-assessment of mental states of G. Eisenko, aggression of E. Wagner, indicators and forms of aggression of A. Bass and A. Darki, level of emotional burnout V. Boyko. Results. It is noted that in comparison with men, the female part of the military has a significantly higher degree of dissatisfaction with social achievements. It was found that a significantly higher degree of aggression is demonstrated by male subjects. It is proved that in comparison with men, the female part of the military has a significantly higher degree of expression of such indicators as "experiencing traumatic circumstances", "expanding the scope of saving emotions", "self-dissatisfaction". Compared with women, the male part of the subjects has a significantly higher degree of severity of such symptoms of emotional burnout as "emotional deficit", "personal alienation", "reduction of professional responsibilities", "emotional alienation", "psychosomatic and psychovegetative disorders", " inadequate selective emotional response. Conclusions. The presented indicators of the severity of psychological features of frustrational behavior of servicemen of different sexes are included in the perspective of further research, which will be aimed at psychodiagnostic and psychoeducational processes concerning the study servicemen's ideas about psychological health and healthy lifestyle, to identify motives and stereotypes that are directed towardspreserving and improving the psychological health of servicemen of different sexes with different levels of both objective and subjective vision of the quality of professional functioning.