ДО АНАЛІЗУ ПИТАННЯ ВАРІАТИВНОСТІ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ФОРМ ПСИХІЧНОГО

Abstract

Мета. Статтю присвячено аналізу психогностичної проблеми в межах теоретико-методологічних настанов синергетичного підходу. Актуальність розвідки обумовлена контекстом розробки питання варіативності соціально-психологічних форм психічного.

Методи. Для цього дослідження було застосовано методологічний аналіз психогностичної проблеми з погляду синергетичного підходу.

Результати. У статті розкрито специфіку синергетичного підходу до психогностичної проблеми порівняно з асоціативним та генеративним підходами. Обґрунтовано можливість розглядати змістовне навантаження термінологічної конструкції «форма організації психічного» як формально-змістовної системи. Крім того, через теоретичний аналіз та висвітлення уявлень про зміну форми організації психічного обґрунтовано необхідність виокремлення умов переходу психічних форм у соціально-психологічні та переходу соціально-психологічних між собою. А саме – доведено можливість розглядати змісти психіки як чинники збурення однорідності певної її форми. Низку уявлень щодо демаркації форм психічного було виокремлено шляхом аналізу положень загально-психологічної теорії діяльності. Останнє визначає специфіку переходів між різними формами системної організації психіки. Зі свого боку, це підтверджує те, що підґрунтям зміни структури системи в межах певної форми організації психічного виступає «продукт» (зміст), утворений в межах попередньої форми організації.

Висновки. Аналіз наявних у загально-психологічному дискурсі уявлень щодо демаркації форм психіки дав змогу окреслити передумови специфіки переходу між ними. Такими передумовами виступають змінні, які співвідносні з певною формою організації психіки. А саме – механізм забезпечення змін у структурі системи; зміст як основний «продукт» упорядкованості в цій формі; критерій інтеграції (упорядкування) змісту психічного у «форму цілого». Водночас питання щодо конкретних критеріїв інтеграції в межах певної форми організованості психічного залишається відкритим. Натомість було сформульовано припущення, що критерії інтеграції у форму цілого видозмінюються в процесі філогенетичного та онтогенетичного розвитку реалізованої на людині системної організації психіки. Отримані результати аналізу переконують у тому, що майбутні дослідження порушеної проблематики містять перспективи своєї розробки в межах структурно-інтегративної методології.

Purpose. The article is devoted to the analysis of possibilities of application of theoretical and methodological background of the synergistic approach to a psycho-gnostic problem in the context of development of a question relatively the basis of variability of socio-psychological forms of psychic. Methods. Socio-psychological analysis of a psycho-gnostic problem in the point of view synergistic approach is used as a research method. Results. The specifics of the synergistic approach to the psycho-gnostic problem in its difference from the associative and generative approaches have been disclosed. The possibility to consider the content of the terminological construction «form of the psychic organization» as a formal-content system has been substantiated. In addition, it has been substantiated the necessity of differentiation the conditions of transition of psychic forms into socio-psychological and socio-psychological among ourselves. Conclusions. The analysis of available in the general psychological discourse the representations relatively the demarcation of psychic forms allowed to consideration the prerequisites of the specifics of the transition between certain forms of psychic organization. As such prerequisites are those, related with certain forms of psychic organization: mechanism for ensuring changes in the structure of the system; content as the main "product" of orderliness in this form; criterion of integration (orderliness) of psychic content into the "form of the whole". However, as a result of the analysis remains open the question of specific criteria for integration within a particular form of psychic organization. Instead, the assumption is made that the criteria of integration into the form of the whole changes in the process of phylogenetic and ontogenetic development of the systemic organization of the psyche realized on the human. The obtained results of the analysis allow making sure that the further direction of research of the raised problematic contains prospects of the development within the limits of structural-integrative methodology.