Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21661
Назва: Проблема numerus clausus способів судового захисту суб’єктивних цивільних прав на нерухоме майно
Автори: Спєсівцев, Денис Сергійович
Приналежність: Волинський національний університет імені Лесі Українки
Бібліографічний опис: Спєсівцев Д. С. Проблема numerus clausus способів судового захисту суб’єктивних цивільних прав на нерухоме майно. Актуальні проблеми держави і права. Одеса, 2020. Вип. 86. С. 217–222. DOI : https://doi.org/10.32837/apdp.v0i86.2447
Журнал/збірник: Актуальні проблеми держави і права
Випуск/№ : 86
Дата публікації: 2020
Дата внесення: 9-січ-2023
Видавництво: Видавничий дім «Гельветика»
Країна (код): UA
DOI: https://doi.org/10.32837/apdp.v0i86.2447
УДК: 347.122
Теми: цивільне право
захист прав
способи захисту
нерухомість
речові права
розсуд суду
Діапазон сторінок: 217–222
Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена розгляду проблеми застосування судом способів захисту суб’єктивних цивільних прав на нерухоме майно в умовах спеціально-дозвільного типу правового регулювання діяльності суду зі здійснення правосуддя. Аналізуючи ст. 16 Цивільного кодексу України, автор звертається до проблеми numerus clausus (закритого списку) способів захисту суб’єктивних цивільних прав взагалі і суб’єктивних цивільних прав на нерухоме майно зокрема й осмислює її в контексті змін, внесених до ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України та ст. 5 Господарського процесуального кодексу України. Автор зазначає про те, що діяльність суду зі здійснення правосуддя підпадає під спеціально-дозвільний тип правового регулювання, який дозволяє суду здійснювати лише ту юридичну поведінку, яка прямо визначена положеннями чинного цивільного законодавства України. У зв’язку з цим право суду визначати спосіб захисту цивільних прав, що не встановлений договором або законом значно розширює межі судового розсуду. Водночас відповідний підхід виправданий в тих випадках, коли встановлені законом способи захисту не охоплюють всі можливі форми порушень суб’єктивних цивільних прав. При цьому суд відрізняється від інших суб'єктів правозастосування, зокрема, у зв’язку з тим, що має справу з випадками порушення суб’єктивних цивільних прав, що виходять за межі регулятивних моделей суспільних відносин. Порушення якраз і полягає в тому, що в певній мірі воно має атиповий характер, не вкладається в запроваджену модель, є відхиленням від неї. Однак, це не повинно бути перешкодою у захисті порушених прав. Висловлюється висновок, що внесення змін до абз. 12 ч. 2 ст. 16 ЦК України не спричинило абсолютного відходу від принципу numerus clausus способів захисту суб’єктивних цивільних прав на нерухоме майно, а лише надало суду можливість застосування для захисту прав спосіб захисту, який не суперечить закону, в умовах коли закон або договір взагалі не встановлюють ефективного способу захисту відповідних цивільних прав. При цьому в силу спеціально-дозвільного типу правового регулювання діяльності суду малоймовірним у відповідній ситуації є визначення судом способу захисту суб’єктивних цивільних прав на нерухоме майно, що взагалі не передбачений положеннями чинного цивільного законодавства України.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21661
Тип вмісту: Article
Розташовується у зібраннях:Наукові роботи (FYu)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
30.pdf110,33 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.