Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21661
Назва: | Проблема numerus clausus способів судового захисту суб’єктивних цивільних прав на нерухоме майно |
Автори: | Спєсівцев, Денис Сергійович |
Приналежність: | Волинський національний університет імені Лесі Українки |
Бібліографічний опис: | Спєсівцев Д. С. Проблема numerus clausus способів судового захисту суб’єктивних цивільних прав на нерухоме майно. Актуальні проблеми держави і права. Одеса, 2020. Вип. 86. С. 217–222. DOI : https://doi.org/10.32837/apdp.v0i86.2447 |
Журнал/збірник: | Актуальні проблеми держави і права |
Випуск/№ : | 86 |
Дата публікації: | 2020 |
Дата внесення: | 9-січ-2023 |
Видавництво: | Видавничий дім «Гельветика» |
Країна (код): | UA |
DOI: | https://doi.org/10.32837/apdp.v0i86.2447 |
УДК: | 347.122 |
Теми: | цивільне право захист прав способи захисту нерухомість речові права розсуд суду |
Діапазон сторінок: | 217–222 |
Короткий огляд (реферат): | Стаття присвячена розгляду проблеми застосування судом способів захисту суб’єктивних цивільних прав на нерухоме майно в умовах спеціально-дозвільного типу правового регулювання діяльності суду зі здійснення правосуддя. Аналізуючи ст. 16 Цивільного кодексу України, автор звертається до проблеми numerus clausus (закритого списку) способів захисту суб’єктивних цивільних прав взагалі і суб’єктивних цивільних прав на нерухоме майно зокрема й осмислює її в контексті змін, внесених до ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України та ст. 5 Господарського процесуального кодексу України. Автор зазначає про те, що діяльність суду зі здійснення правосуддя підпадає під спеціально-дозвільний тип правового регулювання, який дозволяє суду здійснювати лише ту юридичну поведінку, яка прямо визначена положеннями чинного цивільного законодавства України. У зв’язку з цим право суду визначати спосіб захисту цивільних прав, що не встановлений договором або законом значно розширює межі судового розсуду. Водночас відповідний підхід виправданий в тих випадках, коли встановлені законом способи захисту не охоплюють всі можливі форми порушень суб’єктивних цивільних прав. При цьому суд відрізняється від інших суб'єктів правозастосування, зокрема, у зв’язку з тим, що має справу з випадками порушення суб’єктивних цивільних прав, що виходять за межі регулятивних моделей суспільних відносин. Порушення якраз і полягає в тому, що в певній мірі воно має атиповий характер, не вкладається в запроваджену модель, є відхиленням від неї. Однак, це не повинно бути перешкодою у захисті порушених прав. Висловлюється висновок, що внесення змін до абз. 12 ч. 2 ст. 16 ЦК України не спричинило абсолютного відходу від принципу numerus clausus способів захисту суб’єктивних цивільних прав на нерухоме майно, а лише надало суду можливість застосування для захисту прав спосіб захисту, який не суперечить закону, в умовах коли закон або договір взагалі не встановлюють ефективного способу захисту відповідних цивільних прав. При цьому в силу спеціально-дозвільного типу правового регулювання діяльності суду малоймовірним у відповідній ситуації є визначення судом способу захисту суб’єктивних цивільних прав на нерухоме майно, що взагалі не передбачений положеннями чинного цивільного законодавства України. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21661 |
Тип вмісту: | Article |
Розташовується у зібраннях: | Наукові роботи (FYu) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
30.pdf | 110,33 kB | Adobe PDF | Переглянути/відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.