Побутовизми в західнополіських фольклорних текстах

Abstract

Динамічність діалектного лексикону, як і словникового складу літературної мови, зумовлюють власне мовні й позамовні фактори, як-от: перехід лексем до розряду архаїчних унаслідок деактуалізації або зникнення реалій, які вони називали; міжмовні й міждіалектні інтерференційні взаємовпливи, взаємопроникнення елементів із літературного стандарту й діалектної народнорозмовної стихії. З огляду на це важливо якнайповніше зафіксувати ідіолект мовців поважного віку як носіїв регіональної матеріальної та духовної культури і представити його науковій спільноті. Неабияку евристичну цінність мають тексти поліського фольклору, зберігаючи важливу культурну інформацію для наступних поколінь. Найменування реалій, пов’язаних зі щоденною специфікою ведення домашнього господарства, – невід’ємна частина мовної картини світу діалектоносіїв, яка віддзеркалена в складній системі номінації. У статті згідно з усталеним у діалектологічній науці тематичним принципом проаналізовано народні назви предметів побуту як важливого складника лексикону поліщуків. З’ясовано, що побутовизми – це достатньо розгалужена за структурою тематична група лексики, яка включає автохтонні й запозичені слова, а також низку архаїзмів. Установлено, що діалектну побутову лексику репрезентують різні тематичні мікрогрупи: назви речей та предметів господарського призначення, знарядь праці, назви будівель, апелятиви на позначення назв тварин і рослин, географічних та гідрологічних об’єктів, назви одягу і взуття, назви страв і напоїв тощо. Констатовано, що, відзначаючись багатством і розмаїттям, діалектні побутовизми яскраво й багатосторонньо репрезентують матеріальну культуру поліщуків. Текстоцентричний підхід дозволив автору достатньо повно зафіксувати діалектну лексику на позначення традиційної народної матеріальної культури. Проведений аналіз номінаційних процесів, лексичного наповнення тематичної групи назв предметів побуту сприяє репрезентації досліджуваного фрагмента діалектного лексикону західних поліщуків у загальноукраїнському контексті.