Універсальна творча особистість в українській музичній культурі

Abstract

Запропонована дисертація присвячена феномену універсальної творчої особистості, розглянутому в аспекті діяльнісного універсалізму. У ній обґрунтовано діяльнісно-структурний метод дослідження універсальної творчої особистості, простежено основні тенденції діяльнісного універсалізму особистості в ряді культур європейської традиції, доведено особливу значущість цього феномена для української музичної культури. Розкрито функціональну відповідність типу універсала-громадського діяча (М.Лисенко, К.Стеценко, Я.Степовий, С.Воробкевич, А.Вахнянин та інші) та функціональну невідповідність типу універсала-музикознавця (Б.Яворський, М.Рославець, В.Витвицький) завданням побудови української музичної культури, визначено роль класичного універсалізму в українській музичній культурі радянського періоду (М.Вериківский, П.Козицький, В.Барвінський) як способу протистояти знищенню національної традиції, осмислено функцію типу універсал-композитор (В.Косенко, Б.Лятошинський, М.Скорик) як уособлення переламного моменту цілеутворення української музичної культури, охарактеризовано роль універсальної творчої особистості С.Людкевича як віддзеркалення загальноукраїнських тенденцій розвитку національної музичної культури, доведено високий культуротворчий потенціал універсальної творчої особистості в процесах формування та розвитку національної музичної культури та значущість типу універсала-громадського діяча як характерного явища української музичної культури, обумовлено вагоме значення музичногромадської діяльності для особистостей універсалів інших типів (М.Леонтович, О.Кошиць, Б.Яворський, М.Рославець, М.Вериківський, П.Козицький, С.Людкевич, М.Колесса, В.Барвінський, В.Витвицький та інші), визначено класичний тип діяльнісного універсалізму особистості О.Козаренка як продовження лінії діяльнісного універсалізму М. Лисенка – С.Людкевича – М.Скорика, спостережено індивідуально-творчі параметри універсальної творчої особистості О.Козаренка, її системно-інтегративні зв’язки, рівні діяльнісного синтезу та динаміку розвитку. У дисертації вперше: доведено, що кумулятивний тип творчого універсалізму пов’язаний з типом музиканта-майстра, а синтетичноінтегративний ‒ з типом музиканта-творця; з’ясовано сутність феномена універсальної творчої особистості Нового Часу; розроблено комплекс типів музикантів-універсалів Нового Часу; обґрунтовано діяльнісно-структурний метод дослідження універсальної творчої особистості; простежено основні тенденції діяльнісного універсалізму в ряді культур європейської традиції; виявлено переламну функцію опери у становленні універсалізму особистості Нового Часу та роль Ж. Ф. Рамо як прототипа класичного універсала; побудовано діяльнісно-структурні моделі близько півсотні найрепрезентативніших універсальних особистостей європейської музичної культури ХІХ–ХХ століть; спостережено різну міру розповсюдженості різних типів діяльнісного універсалізму в різні історичні періоди та в різних національних культурах; відзначено унікальність діяльнісно-структурної моделі універсальної творчої особистості О. Мессіана; доведено функціональну відповідність типу універсала-громадського діяча та функціональну невідповідність типу універсаламузикознавця завданням побудови національної музичної культури; визначено роль класичного універсалізму в українській музичній культурі радянського періоду як способу протистояти знищенню національної традиції; обґрунтовано функцію типу універсал-композитор як уособлення переламного моменту цілеутворення української музичної культури; охарактеризовано роль універсальної творчої особистості С.Людкевича як віддзеркалення загальноукраїнських тенденцій розвитку національної музичної культури; доведено високий культуротворчий потенціал універсальної творчої особистості в процесах формування та розвитку національної музичної культури; осмислено значущість універсала-громадського діяча як характерного явища української музичної культури; визначено класичний тип діяльнісного універсалізму особистості О.Козаренка як продовження лінії діяльнісного універсалізму М.Лисенка – С.Людкевича – М.Скорика; спостережено та описано індивідуально-творчі параметри універсальної творчої особистості О.Козаренка; детально описано її системно-інтегративні зв’язки, рівні діяльнісного синтезу та динаміку розвитку. Подальшого розвитку набули: культурно-історична теорія Л.Виготського, його ж концепція інтеріоризації; діяльнісна теорія особистості О.Леонтьєва; концепція психологічного типу В.Штерна; концепція типу музиканта Н.Герасимової-Персидської; концепція музично-історичного процесу О.Зінькевич; ідеї М.Друскіна щодо особистості як відображення типологічної норми свого часу; ідеї динамічного вивчення творчої особистості Н.Савицької; ідеї внутрішньо-зовнішньої детермінації особистості І.Драч; ідеї рефлексивної особистості Л.Шаповалової; ідеї розгляду творчого «я» у різних контекстних вимірах В.Жаркової; ідеї інтегративності та інтегративного типу мислення В.Реді; ідеї інтонаційного образу світу як локалізації авторської точки зору Ю.Чекана. Уточнено: зміст поняття універсальної творчої особистості, її структури та функцій в українській музичній культурі; роль провідної та допоміжної діяльності у визначенні типу універсальної творчої особистості, а також роль універсальної творчої особистості і типів діяльнісного універсалізму в музично-історичному процесі. Загальне теоретичне значення роботи зумовлено розробкою структурно-типологічного, функціонального та індивідуального аспектів феномена діяльнісного універсалізму; виявленням специфіки його проявів в українській музичній культурі; застосуванням інтердисциплінарного підходу до осмислення універсальної творчої особистості. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання системно-інтегративних якостей універсальної творчої особистості в процесі колективного та індивідуального музикування, врахуванні її специфіки під час розробки музично-освітнього середовища, у професійній діяльності композиторів, виконавців, музикознавців, музичних педагогів, музично-громадських діячів (менеджерів сфери культури і мистецтва), музичних психологів. Матеріали дослідження можуть бути використані у лекційних курсах з музичної психології, теорії музично-творчої діяльності, історії музичної культури, історії музики, історії та методики музичного виконавства, історії та методики музичної педагогіки, історії музичної критики, публіцистики та музикознавства, методики творчого процесу, теорії та історії художньої культури, у практичних курсах підготовки виконавців, композиторів, музикознавців, музичних педагогів, діячів (менеджерів) в сфері культури і мистецтва. Практичні здобутки дослідження дають змогу передбачити нові лекційні та практичні курси, а саме: «Універсальна творча особистість в українській музичній культурі», «Універсальна творча особистість як феномен музично-історичного процесу», «Індивідуально-творчі прояви музикантауніверсала», «Теорія діяльнісного універсалізму», «Типологічні аспекти діяльнісного універсалізму» та ін.