Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21111
Назва: | Музично-пісенна творчість волинян у 20–30-х роках ХХ століття як невід’ємний та самобутній складник загальноукраїнського та європейського культурного простору |
Автори: | Понєдєльник, Лариса Анатоліївна |
Бібліографічний опис: | Понєдєльник, Л. (2022). Музично-пісенна творчість волинян у 20–30-х роках ХХ століття як невід’ємний та самобутній складник загальноукраїнського та європейського культурного простору. Літопис Волині, (26), 32-36. https://doi.org/10.32782/2305-9389/2022.26.05 |
Дата публікації: | 2022 |
Дата внесення: | 11-лис-2022 |
Країна (код): | UA |
Місце видання, проведення: | Видавничий дім "Гельветика" |
DOI: | https://doi.org/10.32782/2305-9389/2022.26.05 |
УДК: | 373.091.33:908-048.42(072) П 56 |
Теми: | історія Волині міжвоєнний період «Просвіта» національні меншини аматорські та професійні колективи музика пісня |
Короткий огляд (реферат): | На початку ХХІ ст. набувають нової гостроти й актуальності наукові дискурси як з політичних, економічних, так і з культурних проблем розвитку волинського регіону у часи, коли Волинь разом з іншими західноукраїнськими землями в результаті укладання 18 березня 1921 р. у Ризі мирного договору, були включені до складу Польської держави. Це повною мірою стосується музично-пісенної творчості волинян, позаяк в українській історіографії цій проблематиці традиційно приділяється значно менше уваги, аніж дослідженням партійно-політичних та соціально-економічних процесів. Міжвоєнна Волинь становила поліетнічний регіон, де відбувалися активні етнокультурні контакти між представниками різних спільнот та етнічних груп – українцями, поляками, чеха-ми, німцями, євреями, росіянами тощо. За складних суспільно-політичних умов вони розвивали своє мистецьке життя, що стало невід’ємним, самобутнім складником загальноукраїнського та європейського культурного простору. Вивчення цього феномену актуалізується і посилюється на сучасному етапі як у зв’язку з процесами глобалізації й інтеграції України у світовий культурний простір, посилення культурних зв’язків між народами, так і задля увиразнення, поглиблення уявлень про культурний розвій України в загальній історичній ретроспективі та в регіональному вимірі зокрема. У статті акцентується увага на поверненні і переосмисленні забутих, маловідомих, сфальсифікованих сторінок історії культури й імен культурних діячів, що є важливою передумо-вою для відновлення історичної пам’яті та формування національної самосвідомості як чинників розвитку гро-мадянського виховання, формування політичної культури народу, розбудови громадянського суспільства й усієї національної державності України. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21111 |
Тип вмісту: | Article |
Розташовується у зібраннях: | Наукові роботи (FH) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
291-Текст статті-478-1-10-20220805.pdf | 339,06 kB | Adobe PDF | Переглянути/відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.