Роль типу прив’язаності в сприйманні романтичних взаємин чоловіків та жінок

Abstract

Мета. У запропонованій статті здійснено теоретичний аналіз та емпірична верифікація положення про те, що тип прив’язаності чоловіка та жінки має значення в сприймані їхніх романтичних взаємин. Методи. Теоретична частина роботи будувалася на основі порівняльного аналізу західних науково-теоретичних досліджень щодо проблеми близьких міжособистісних відносин, включаючи сучасні. На основі здійснених теоретичних пошуків та узагальнень було розроблено програму емпіричної перевірки визначених положень, яка реалізовувалась через метод опитування. Достовірність та надійність результатів забезпечувалася науковометодологічною обґрунтованістю дослідження, використанням адекватних поставленим завданням методів, репрезентативністю вибірки, застосуванням апарату математичної статистики. Результати. В статті зроблена спроба інтеграції основних положень теорії прив’язаності Джона Боулбі та Мері Ейнсворт щодо значення спілкування з дорослим у ранньому дитинстві для подальшого розвитку особистості та близьких взаємин. Це дає можливість прослідкувати динаміку розвитку міжособистісних відносин людини в онтогенезі як узгоджений і взаємопов’язаний процес, в якому досвід попередніх відносин впливає на подальшу соціальну взаємодію особистості. Об’єкт нашого дослідження був визначений сферою романтичних взаємин. Вони характеризуються тісною інтенсивною взаємодією між протилежною статтю, яка базується на закоханості та характеризується почуттям довіри. Варто відзначити, що швидше прив’язаність до матері, а ніж до батька постає як та сфера дитячобатьківських відносин, яка має найбільш виражений зв’язок із типом прив’язаності в романтичних відносинах. Це відповідає результатам, отриманим іншими дослідниками, щодо переважаючого впливу прив’язаності до матері на побудову романтичних взаємин. Саме мати є головною фігурою прив’язаності для більшості дітей різної статі, тому відносини з нею більше пов’язані з подальшими відносинами в житті людини, ніж відносини з батьком. Висновки. В процесі емпіричного дослідження вдалося з’ясувати, що романтичні взаємини в сприйманні досліджуваних чоловіків та жінок можуть бути охарактеризовані з позиції типів прив’язаності, що лежать в їх основі та відрізняються за параметрами емоційної забарвленості взаємовідносин з романтичним партнером, наявністю довіри та спільної діяльності.