Формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до анімаційно-гурткової роботи

Abstract

У дисертації розроблено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до анімаційно-гурткової роботи. Проаналізовано стан підготовки майбутніх учителів фізичної культури до позакласної роботи у закладах вищої освіти; виокремлено пріоритетні напрями її оптимізації (концептуальний, змістовий, технологічний та аналітико- рефлексивний), які розкриті через систему відповідних заходів. Визначено та схарактеризовано сутність основних понять дослідження: «позакласна робота учителя фізичної культури», «анімаційно-гурткова робота», «готовність майбутніх учителів фізичної культури до анімаційно-гурткової роботи». Позакласну роботу учителя фізичної культури розглянуто як систему організованих занять фізичними вправами в позаурочний час, яка реалізується на добровільних засадах та забезпечує необхідні умови для формування в учнів потреб і мотивів до систематичних занять фізичною культурою, умінь і навичок для підтримання високого рівня фізичної та розумової працездатності й здоров’я. Анімаційно-гурткову роботу тлумачимо як форму позакласної діяльності, яка передбачає активні і творчі міжособистісні взаємини між педагогом та учнями, в основі яких лежать анімаційні програми проведення вільного часу школярів. Готовність майбутніх учителів фізичної культури до анімаційно-гурткової роботи визначено як інтегративне особистісне утворення, яке включає ціннісне ставлення до професійної діяльності у позанавчальний час, прагнення до урізноманітнення гурткової роботи засобами анімаційних програм, що ґрунтується на актуальних професійних знаннях, уміннях та навичках, а також організаційно-комунікативних здібностях і творчому підході до організації анімаційно-гурткової роботи. Визначено структурно-компонентний склад готовності майбутніх учителів фізичної культури до анімаційно-гурткової роботи, який включає взаємопов’язані і взаємозумовлені компоненти: ціннісно-мотиваційний – відображає наявність у студентів ціннісного ставлення до професійної діяльності у позанавчальний час, мотивацію до проведення гурткових занять, прагнення до успіху у здійсненні анімаційно-гурткової роботи; когнітивний – передбачає сформованість у студентів міждисциплінарних, професійно- орієнтованих та спеціальних знань для успішної реалізації анімаційних програм у гуртковій роботі; діяльнісний – демонструє наявність у студентів взаємопов’язаних і взаємодоповнювальних гностичних, конструктивних, проєктувальних, організаційних, комунікативних та інноваційних умінь і навичок щодо здійснення анімаційно-гурткової роботи; особистісний – віддзеркалює наявність у студентів навичок soft skills щодо організації анімаційно-гурткової роботи, зокрема, організаційно-комунікативних здібностей та творчої креативності. Розроблено критерії, рівні й показники вияву готовності майбутніх учителів фізичної культури до анімаційно-гурткової роботи, що корелюють із визначеними компонентами. Відтак, мотиваційний критерій містить комплекс сформованих і взаємозв’язаних між собою елементів: мотивів, потреб, інтересів і ціннісних орієнтацій студентів; змістовий критерій засвідчує повноту, глибину, системність та міцність засвоєння студентами загальних, професійно-орієнтованих і спеціальних знань, необхідних для реалізації анімаційно-гурткової роботи; діяльнісно-практичний критерій характеризується сформованістю у студентів взаємопов’язаних між собою видів умінь і навичок, таких як: гностичні, проєктувальні, конструктивні, організаційні, комунікативні, інноваційні; особистісно-рефлексивний критерій включає уміння студентів самостійно здійснювати моніторинг власної педагогічної діяльності, об’єктивно її оцінювати; уміння критично ставитися до своєї особистості, професійних якостей. Здійснено диференціацію рівнів сформованості готовності майбутніх учителів фізичної культури до анімаційно-гурткової роботи, зокрема: високий, середній і низький. Сучасний стан сформованості готовності майбутніх учителів фізичної культури до анімаційно-гурткової роботи вивчено на основі педагогічного спостереження, бесід та опитування студентів (184 осіб), учнів 5-9 класів (277 осіб) і вчителів фізичної культури закладів загальної середньої освіти (76 осіб). Результати опитування підтвердили доцільність розв’язання питання формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до анімаційно- гурткової роботи: студенти вважають себе недостатньо підготовленими до анімаційно-гурткової роботи (74,6%); значна частина учнів (61,37%) не відвідує позакласні заходи з фізичної культури з тих чи інших причин, що свідчить про низький рівень організації або доступності таких заходів; вчителі вважають за доцільне в закладах вищої освіти здійснювати підготовку майбутніх учителів фізичної культури до проведення анімаційно-гурткової роботи (81,3%). Результати анкетування підтвердили актуальність обраного питання й потребу моделювання процесу формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до анімаційно-гурткової роботи. Розроблено модель формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до анімаційно-гурткової роботи, яку представлено як сукупність систематизованих у певній послідовності блоків (концептуально-цільового, організаційно-змістового, діяльнісно-технологічного та аналітико-результативного); з дотриманням підходів (аксіологічного, компетентнісного, діяльнісного, особистісно-орієнтованого); педагогічних принципів (загальнодидактичних: свідомості та активності, систематичності й послідовності, доступності та індивідуалізації, зв’язку теорії з практичною діяльністю та специфічних: інноваційності, креативності, самостійності, рефлексивності). Модель є комплексною системою взаємоповʼязаних елементів (змісту, форм, методів, засобів), виконує пізнавальну, виховну, розвивальну, комунікативну, організаторську, адаптаційну, діяльнісну, творчу функції і реалізується на трьох етапах (мотиваційно-базовому, технологічному, рефлексивно-аналітичному) задля досягнення головної мети – сформованості готовності майбутніх учителів фізичної культури до анімаційно-гурткової роботи. Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до анімаційно-гурткової роботи: формування позитивного ставлення студентів до позакласної діяльності та стійкої мотивації до проведення гурткових занять з використанням анімаційних програм; вдосконалення змістового наповнення освітнього процесу щодо формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до анімаційно-гурткової роботи відповідними освітніми компонентами; моделювання професійних ситуацій створення творчо-креативного розвивального середовища з використанням інформаційно-комунікаційних технологій для посилення єдності теоретичної та практичної складових підготовки студентів до анімаційно-гурткової роботи, а також розвитку їх особистісних професійних якостей. Вдосконалено змістове наповнення освітнього процесу формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до анімаційно-гурткової роботи відповідними освітніми компонентами, серед яких: «Професійна майстерність керівника гуртка», «Теорія і методика позакласної та позашкільної роботи», «Методика анімаційної роботи», «Діагностика мотивації вільного часу школяра». Визначено основні форми підготовки майбутніх учителів фізичної культури до анімаційно-гурткової роботи (лекції, проблемні лекції, лекції-дискусії, лекції-презентації, самостійна робота, науково-дослідна робота, консультації, дистанційне навчання, волонтерська діяльність). Водночас запропоновано методи формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до анімаційно-гурткової роботи: традиційні, інтерактивні – мозковий штурм («Як зацікавити учнів брати активну участь у позакласних спортивно-масових заходах, систематично відвідувати гуртки / секції з фізичної культури?»), метод кейсів («Сучасні проблеми організації фізичного виховання учнівської молоді у позанавчальний час»), портфоліо (відображення презентаційних матеріалів: на що здатний майбутній учитель фізичної культури, організовуючи анімаційно-гурткову роботу), метод проєктування (розробка і представлення власної анімаційної програми певного спрямування: видовищно-розважального, спортивно-оздоровчого чи культурно-пізнавального), тренінг («Особливості професійної майстерності керівника гуртка»). Наголошено, що практичного досвіду формування готовності до анімаційно-гурткової роботи студенти набувають у процесі проходження практик: психолого-педагогічної (2-й курс), педагогічної (3-й курс) і виробничої за профілем майбутньої професії (4-й курс). Дослідження проводилося впродовж 2017–2021 рр. і охоплювало послідовні етапи педагогічного пошуку: пошуково-теоретичний, технологічний, експериментальний і узагальнювальний. Для проведення педагогічного експерименту обрано Рівненський державний гуманітарний університет, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка та Волинський національний університет імені Лесі Українки. Сформовано експериментальну групу (n=91 особи), студенти якої навчалися відповідно до змодельованого процесу формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до анімаційно-гурткової роботи, й контрольну групу (n=93 особи), студенти якої навчалися за традиційною схемою освітнього процесу. Для проведення педагогічного експерименту здійснено добір дослідницьких методик, зокрема: тест-питальник «Діагностика мотивації до успіху Т. Елерса» (для визначення рівня сформованості ціннісно-мотиваційного компонента); тестові завдання для виявлення рівня сформованості когнітивного компонента; діагностична картка (для визначення рівня сформованості діяльнісного компонента); тест-питальник «Який Ваш творчий потенціал?», «Методика оцінки комунікативних та організаторських здібностей за Б. Федоришиним, В. Синявським» (для виявлення рівня сформованості особистісного компонента). Упроваджено комп’ютерну програму «КБЖ: педагогічна діагностика готовності майбутніх учителів фізичної культури до анімаційно-гурткової роботи» (розроблену у співаторстві), з допомогою якої оцінено рівні сформованості готовності майбутніх учителів фізичної культури до анімаційно-гурткової роботи. Установлено, що на початку педагогічного експерименту в експериментальній групі високий рівень сформованості готовності до анімаційно-гурткової роботи мали 11,9% студентів, наприкінці – 29,67%; середній рівень на початку мали 35,16% студентів, наприкінці – 48,35%; низький рівень на початку – 52,93%, наприкінці – 21,98%. У контрольній групі на початку педагогічного експерименту високий рівень сформованості готовності до анімаційно-гурткової роботи мали 11,65% студентів, наприкінці – 18,64%; середній рівень на початку мали 33,87% студентів, наприкінці – 41,04%; низький рівень на початку – 54,48%, наприкінці – 40,32%. Динаміка рівнів сформованості готовності майбутніх учителів фізичної культури до анімаційно-гурткової роботи свідчить, що кількість студентів із високим рівнем зросла в експериментальній групі на 17,77%, у контрольній – на 6,99%; чисельність студентів із середнім рівнем збільшилася в експериментальній групі на 13,19%, у контрольній – на 7,17%; зменшилася кількість студентів із низьким рівнем в експериментальній групі на 30,95%, у контрольній – на 14,16%. Результати педагогічного експерименту свідчать про суттєві позитивні зміни сформованості готовності до анімаційно-гурткової роботи у студентів експериментальної групи порівняно з контрольною, що дає підстави стверджувати: мета дослідження досягнута, поставлені завдання виконані. На основі кореляційного аналізу простежено тенденцію до посилення взаємозв’язку окремих структурних компонентів готовності майбутніх учителів фізичної культури до анімаційно-гурткової роботи в експериментальній і контрольній групах наприкінці експерименту.